Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Марія Шелл

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Марія Шелл
Remove ads

Марія Маргарете Анна Шелл (нім. Maria Margarete Anna Schell; 15 січня 1926, Відень 26 квітня 2005, Прайтенег, Каринтія) швейцарська акторка та письменниця австрійського походження, суперзірка німецькомовного кінематографу 1950-1960-х рр. Автобіографка.

Марія Шелл
нім. Maria Schell
Thumb
Ім'я при народженніMaria Margarete Anna Schell
Дата народження15 січня 1926(1926-01-15)[1][2][…] 
Місце народженняВідень, Австрія[3][4] 
Дата смерті26 квітня 2005(2005-04-26)[1][2][…] (79 років) 
Місце смертіPreiteneggd, Вольфсберг, Каринтія, Австрія[4] 
ПохованняКаринтія 
Громадянство Швейцарія Австрія
Професіяакторка, письменниця, біограф, кіноакторка, акторка театру 
Кар'єра1942 1995
Нагороди
IMDbID 0770730
 Марія Шелл у Вікісховищі 
Remove ads

Біографія

Узагальнити
Перспектива

Марія Шелл — донька швейцарського письменника Германа Фердінанда Шелла[de] (1900–1972) і віденської акторки Маргарете Ное фон Нордберг (1905–1995). Разом зі своїми братами Максиміліаном і Карлом[de] та сестрою Іммі[ru] Марія виховувалася в Австрії, а після аншлюсу сім'я Шеллів у 1938 році залишила країну, переселившись до Цюриху.

У 1942 році Марія покинула своє навчання комерційній справі, коли її акторський талант помітив режисер Зігфріт Штайнер[de] і вона отримала роль у фільмі «Каменоломня» (нім. Steibruch) за участю Генріха Гретлера[de]. Шелл, яка тоді ще носила ім'я Грітлі та не мала професійної освіти, стала вивчати акторську майстерність і отримала від низки театрів пропозиції роботи. У 1948 році акторка знову звернула увагу на кінематограф.

Першу головну роль Марія Шелл виконала у стрічці «Ангел з сурмою» (1949).

Фільм Гельмута Койтнера «Останній міст» приніс Марії Шелл у 1954 році гран-прі Міжнародного кінофестивалю в Каннах за найкращу жіночу роль. У тому ж році акторка була нагороджена кубком Вольпі на Венеційському кінофестивалі за головну роль пралі у стрічці «Жервеза», що номінувалася також на премію «Оскар» як найкращий фільм іноземною мовою. У холі готелю в Голлівуді, де Марія Шелл знаходилася з нагоди нагородження, вона познайомилася з Юлом Бріннером, який запропонував їй роль Грушеньки в екранізації «Братів Карамазових».

Марія Шелл також знімалася з Гері Купером і Гленном Фордом. У 1960-х роках Шелл повернулася на театральну сцену, а також працювала на телебаченні.

У 1991 році спроба суїциду Марії Шелл опинилася в центрі уваги багатьох друкованих видань. У 1994–1995 році Шелл грала в телевізійній сазі «Клан Анни Фосс», який став однією з її останніх телевізійних робіт. Останні роки Марія Шелл провела на самоті у рідній домівці в Каринтії. Востаннє Шелл з'явилася на екранах у 1996 році в телевізійному кримінальному серіалі «Місце злочину» (нім. Tatort). У 2002 році брат Марії Максиміліан Шелл зняв про неї документальний фільм «Моя сестра Марія».

З 1957 по 1965 рр. Марія Шелл була одружена з режисером Хорстом Хехлером, а з 1966 по 1986 р. — з режисером Файтом Реліном. У першому шлюбі Марія Шелл народила сина Олівера, а в другому — доньку Марі-Терез (Марі-Терез Релін), яка також стала акторкою.

Remove ads

Обрана фільмографія

Більше інформації Рік, Українська назва ...
Remove ads

Література

  • Maximilian Schell, Thomas Montasser: Meine Schwester Maria. Europa-Verlag, Hamburg 2004, ISBN 3-203-82037-4
  • Herbert Spaich: Maria Schell: ihre Filme, ihr Leben. Heyne-Filmbibliothek 32/99, München 1986, ISBN 3-453-86101-9
  • Deutsches Filminstitut/Deutsches Filmmuseum (Hrsg.): Maria Schell. Henschel Verlag, Leipzig 2006. ISBN 3-89487-551-8
  • Manfred Zlotorzenski: Das Bambi und Maria Schell, in: Menschen und Medien — Zeitschrift für Kultur- und Kommunikatonspsychologie, Berlin; www.menschenundmedien.net

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads