Марія Ярема

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ярема.

Марія Ярема, або Марія Яремянка (нар. 24 листопада 1908, Старий Самбір, повітове місто Королівства Галичини та Володимирії — 1 листопада 1958, Краків, Польща) — польська художниця, скульпторка та художниця-декоратор. Відома особистість польського авангарду.

Марія Ярема
Народження	24 листопада 1908(1908-11-24)[1][2][…]  Старий Самбір, Дрогобицька область, Українська Радянська Соціалістична Республіка
Смерть	1 листопада 1958(1958-11-01)[1][2][…] (49 років)
	Краків, Польська Народна Республіка
Поховання	Сальваторський цвинтар
Країна	Польща[3]
Навчання	Краківська академія мистецтв
Діяльність	художниця, скульпторка, сценографка
Член	Krakow Groupd
У шлюбі з	Корнель Філіпович
Брати, сестри	Юзеф Яремаd і Владислав Яремаd
Роботи в колекції	Національний музей у Кракові
Марія Ярема у Вікісховищі

«Фортепіано Шопена», дизайн Марії Яреми з 1949 року. Реалізовано у 2006 році Вандою Челковською^[pl]. Краків, Планти, вул. Францисканська^[pl].

Життєпис

У 1929—1935 роках Марія Ярема вивчала скульптуру в Академії образотворчих мистецтв імені Яна Матейка в Кракові під керівництвом Ксаверія Дуніковського. Вона була співзасновницею авангардної та радикальної лівої «Група Краківська» (1930), що діяла як студентське мистецьке об'єднання в Кракові в 1930—1937 рр. Між 1934 і 1939 роками створювала костюми та декорації.

До початку Другої світової війни Ярема працювала переважно зі скульптурою, яку після війни покинула зайнявшись живописом. Вона створювала абстрактні картини. З 1951 року виконувала монотипію (графіку). Використовуючи цю техніку, а іноді поєднуючи її з олійними фарбами та темперами, вона створила один із своїх найвідоміших циклів живопису — «Проникнення та Ритми». ЇЇ твори свідчать про велике захоплення людською формою та її місцем у просторі, а також репрезентацією руху в живописі. Баланс між образними зображеннями та абстрактними знаками також є відмінною рисою її картин.

Марія Ярема співпрацювала з театрами Cricot (польський театр авангарду) разом зі своїм братом Юзефом Яремою, Генріком Готлібом та Збігневом Пронашком. Співпрацювала з Тадеушем Кантором та його експериментальним театром Cricot 2, в спектаклі якого впроваджувала сучасність, ліризм, зміст і «чистоту». Співпрацювала також з театром ляльок Яна Полевського, що створював політичні вертепи для середовища робітників. У 1957 році Ярема була учасницею «Другої Краківської групи». Між 1937 і 1957 роками мала можливість кілька разів відвідати Париж.

У 1958 році Марія Ярема представляла Польщу на Венеційській бієнале. ЇЇ роботи зберігаються у багатьох польських музеях, у Кракові, Варшаві, Познані, Вроцлаві та Лодзі. У 2018 році Critoteka у Кракові та Сілезький музей у Катовицях організовують ретроспективу її робіт під назвою «Яремянка, я перебуваю у цьому театрі. Мені тут подобається».

Картини Марії Яреми експонуються в ряді польських музеїв, зокрема в Національній галереї мистецтв Захента в центрі Варшави.

Померла Марія Ярема 1 листопада 1958 року в Кракові. Похована на Сальваторському цвинтарі.

Родина

Марія Ярема була сестрою художника Юзефа Яреми^[pl], актора та режисера лялькового театру, та Владислава Яреми^[pl], актора та засновника Театру ляльки, маски і актора «Гротеск» у Кракові.

У 1945 році вийшла заміж за Корнеля Філіповича (1913—1990), відомого польського прозаїка, сценариста і поета, уродженця Тернополя. З ним мала сина Александра (нар. 1943).

Посилання в культурі

У 2019 році у краківському видавництві «Знак» вийшла книга «Яремянка». Біографія Агнешки Даукші^[4].