Марі Плеєль

Марі Плеєль (уроджена Мок, фр. Marie-Félicité-Denise Moke-Pleyel; 4 липня 1811, Париж, Франція — 30 березня 1875, Сен-Жосс-тен-Ноде, Брюссельський столичний регіон, Бельгія) — бельгійська піаністка, педагогиня.

Марі Плеєль
фр. Marie Pleyel
Основна інформація
Повне ім'я	фр. Marie-Félicité-Denise Moke
Дата народження	4 вересня 1811(1811-09-04)[1][2][…]
Місце народження	Париж[3]
Дата смерті	30 березня 1875(1875-03-30)[1][2][…] (63 роки)
Місце смерті	Сен-Жосс-тен-Ноде, округ Брюссель-Столиця[4]
Поховання	Лакенський цвинтар
Громадянство	Франція  Бельгія
Професії	піаністка, композиторка, вчителька музики
Інструменти	фортепіано
Заклад	Королівська консерваторія в Брюсселі
У шлюбі з	Camille Pleyeld[5]
Брати, сестри	Henri Guillaume Philippe Moked
Файли у Вікісховищі

Могила на Лакенському цвинтарі (Брюссель)

Життєпис

Вперше виступила на публіці у 8 років. Її мистецтвом захоплювалися Шопен (він присвятив їй ноктюрн, op. 9), Ліст, який також присвячував їй твори, Мендельсон. З успіхом виступала у Великій Британії, Франції, Росії. В Росії познайомилася з австрійським композитором і піаністом Сигізмундом Тальбергом, який на неї відчутно вплинув.

Була заручена з Гектором Берліозом, але розірвала заручини під час його від'їзду в Рим і 5 квітня 1831 одружилася з музикантом Камілем Плеєлем^[en], старшим сином композитора, видавця і фабриканта музичних інструментів Іґнаца Йозефа Плеєля. Берліоз планував потрійне вбивство Марі, її матері та Каміля і потім мав намір накласти на себе руки, для чого навіть украв пістолети — проте він відмовився від свого плану на півдорозі до Парижа, перебуваючи в Ніцці. Через чотири роки подружжя розійшлися (Марі Плеєль не вирізнялася подружньою вірністю) і 29 липня 1836 розлучились.

1839 року познайомилася у Відні з Жераром де Нервалем, стала однією з його муз-натхненниць. Від 1848 до 1872 року викладала в Брюссельській консерваторії, виховала цілу виконавську школу. Авторка кількох фортепіанних творів.