Маслов Володимир Єлисейович

Володи́мир Єлисе́йович Ма́слов (* 11 липня 1933, Чутове, Полтавська область — † 27 травня 2007, Кременчук) — український педагог, 1965 — кандидат технічних наук, 1969 — доцент, 1985 року нагороджений орденом «Знак Пошани», 1992 — заслужений працівник освіти України, 1997 — професор, 2003 — відмінник освіти України; 2005 — нагороджений нагрудним знаком Міністерства освіти і науки України «Петро Могила», почесний громадянин міста Кременчука^[1].

Маслов Володимир Єлисейович
Народився	11 липня 1933(1933-07-11) Чутове
Помер	27 травня 2007(2007-05-27) (73 роки) Кременчук
Країна	УРСР →  Україна
Діяльність	педагог
Alma mater	Харківський авіаційний інститут
Галузь	електротехніка та електроніка
Заклад	ЦНТУ Харківський національний автомобільно-дорожній університет Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського НУПП ім. Ю. Кондратюка
Посада	ректор Кременчуцького державного політехнічного університету
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	кандидат технічних наук
Нагороди	Заслужений працівник освіти України Нагрудний знак «Петро Могила» Почесний громадянин Кременчука

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Маслов.

Перший директор Кременчуцького філіалу ХПІ, перший ректор КДПІ, КДПУ, академік Української академії наук національного прогресу, член-кореспондент академії технічної кібернетики України, почесний доктор Міттвайдського університету (Німеччина).

Життєпис

1958 року закінчив Харківський авіаційний інститут. Протягом 1959—1967 років працював інженером та старшим інженером на авіаційних підприємствах Іркутська й Харкова.

У 1967—1969 роках — декан Кіровоградського інституту сільськогосподарського машинобудування.

Протягом 1969—1971 років — декан Кремгесівського загальнотехнічного факультету Полтавського інженерно-будівельного, у 1971—1974 — Харківського автодорожного інститутів.

З 1974 по 1997 рік — директор та завідувач кафедри електротехнічних дисциплін Кременчуцького філіалу Харківського політехнічного інституту.

У 1997 році XXV сесія міськради «за особистий внесок у розвиток освіти, науки і культури в місті, підготовку інженерних кадрів» В. Є. Маслову присвоїла звання «Почесний громадянин міста Кременчука».

У 1997—2000 роках — ректор, одночасно завідувач кафедри електротехніки і електроніки Кременчуцького державного політехнічного університету, 2000 полишає завідувати кафедрою.

Радник ректора Кременчуцького політнехнічного університету з 2002 по 2007 рік.

Завдяки і його зусиллям було створено матеріально-технічну базу Кременчуцького політехнічного університету.

Як професор керував кафедрою електротехніки і електроніки, очолював наукову школу даного напряму.

Як педагог підготував 5 кандидатів технічних наук, в його творчому доробку понад 100 наукових праць.

Був членом ученої ради університету. Протягом понад 15 років — депутат Кременчуцької міської ради.

Нагороди

• За значний особистий внесок у розвиток вищої освіти в Україні Європейським комітетом громадських організацій ЮНЕСКО нагороджений дипломом та золотою медаллю лауреата міжнародного відкритого рейтингу популярності та якості «Золота Фортуна» у номінації «Якість третього тисячоліття» «За заслуги перед людством».
• Нагороджений дипломом та медаллю національного проекту «Золота книга ділової еліти України».

Вшанування пам'яті

• 27 травня 2008 р. біля входу головного корпусу Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського відкрита меморіальна дошка Володимиру Маслову^[2], на якій напис: «У цій будівлі протягом 1971—2007 рр. працював засновник і перший ректор Кременчуцького державного політехнічного університету Маслов Володимир Єлисейович — професор, заслужений працівник освіти України, почесний громадянин міста Кременчука».

Примітки

• Книга педагогічної слави України [Архівовано 10 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
• Володимир Маслов створив Кременчуцький політех [Архівовано 28 вересня 2013 у Wayback Machine.]