Матвієнков Сергій Анатолійович

Матвієнков Сергій Анатолійович (нар. 16 листопада 1957(19571116), м. Жданов (нині м. Маріуполь), Донецька область) — український політик.

Матвієнков Сергій Анатолійович
Народився	16 листопада 1957(1957-11-16) (67 років) Жданов, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	політик
Галузь	політик, інженер і керівник
Alma mater	Маріупольський металургійний інститут
Членство	Верховна Рада України VIII скликання, Верховна Рада України VII скликання, Верховна Рада України V скликання, Верховна Рада України IV скликання і Верховна Рада України III скликання
Посада	народний депутат України[1], народний депутат України[2], народний депутат України[3], народний депутат України[4] і народний депутат України
Партія	Партія регіонів і Опозиційний блок[5]
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився 16 листопада 1957 (Жданов Сталінської області); українець.

Освіта

Ждановський металургійний інститут, механіко-металургійний факультет (1975—1980), інженер-механік.

Політика

Народний депутат України 3,4,5,7,8 скликань.

Був членом Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва, вугільно-металургійного комплексу і хімічної промисловості. Також був членом груп по міжпарламентським зв'язкам з Ірландією, Китаєм, Південною Кореєю, Японією, Індією та Грецією.

16 січня 2014 року голосував за так звані "диктаторські закони"

У травні 2014 року разом з Вадимом Новинським та Нестором Шуфричем ініціював у Верховній Раді України законопроєкт, основною метою якого було виконання Женевських домовленостей, проведення конституційної реформи і децентралізації влади в Україні, припинення проведення Антитерористичної операції на Донеччині та Луганщині та схиляння людей добровільно скласти зброю та залишити адміністративні будівлі.^[6]

Робота

• 11.1980-03.1982 — майстер цеху № 1 Феодосійського механічного заводу.
• 03.1982-1990 — начальник зміни, начальник дільниці ремонтно-механічного цеху № 2 металургійного комбінату ім. Ілліча.
• 08.1990-10.1992 — начальник бюро, заступник начальника відділу управління головного механіка, 10.1992-04.1998 — заступник генерального директора з побуту і загальних питань Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча.
• 1998 — перший заступник генерального директора — головний інженер ПАТ «ММК ім. Ілліча».

Сім'я

• батько Анатолій Якович (1936—1991) — металург, начальник дільниці Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча;
• мати Надія Йосипівна (1937) — машиніст крана Маріупольського метал. комбінату ім. Ілліча, пенсіонерка;

Нагороди

• Орден «За заслуги» III ступеня (серпня 2001)^[7].
• Почесна грамота Верховної Ради України.