| Рік |
Лауреат |
Обґрунтування нагороди |
|---|
| 1942 |
Гарольд Ропер Робінсон[en] |
— |
| 1944 |
 Джон Дуглас Кокрофт |
— |
| 1946 |
Марк Лоуренс Оліфант |
— |
| 1948 |
Ернест Марсден |
— |
| 1950 |
Александер Сміт Рассел (англ. Alexander Smith Russell) |
— |
| 1952 |
Рудольф Пайєрлс |
— |
| 1954 |
Патрік Блекетт |
— |
| 1956 |
Філліп Ді[en] |
— |
| 1958 |
Нільс Бор |
— |
| 1960 |
Сесіль Френк Павелл |
— |
| 1962 |
Деніз Вілкінсон[en] |
— |
| 1964 |
Пітер Фаулер[en] |
— |
| 1966 |
Петро Капиця |
— |
| 1968 |
Браян Флаверс[en] |
— |
| 1970 |
Семюел Девонс[en] |
— |
| 1972 |
Оге Нільс Бор |
— |
| 1973 |
Джеймс Макдональд Кассельс (англ. James MacDonald Cassels) |
— |
| 1974 |
Альберт Едвард Літерленд[en] |
— |
| 1976 |
Джоан Маї Фріман (англ. Joan Maie Freeman) і Роджер Джон Блін-Стойл[de] |
— |
| 1978 |
Пол Тонтон Метьюз[en] |
— |
| 1980 |
Пол Гейлард Мерфі (англ. Paul Gayleard Murphy) і Джон Джеймс Трешер (англ. John James Thresher) |
— |
| 1982 |
Девід Моріс Брінк[en] |
— |
| 1984 |
 Пітер Хіггс і Томас Кіббл |
— |
| 1986 |
Алан Естбері[en] |
— |
| 1988 |
Джон Доуелл[en] і Пітер Калмус[en] |
— |
| 1990 |
Роджер Джуліан Ноель Філліпс (англ. Roger Julian Noel Phillips) |
— |
| 1992 |
Ервін Габатулер[en] і Террі Слоан (англ. Terry Sloan) |
— |
| 1994 |
Джеймс Філіп Еліотт[de] |
— |
| 1996 |
Девід Вернон Багг (англ. David Vernon Bugg) |
— |
| 1998 |
Ентоні Майкл Гілас (англ. Anthony Michael Hillas) |
— |
| 2000 |
Вільям Роберт Філліпс (англ. William R. Phillips) |
— |
| 2002 |
Пітер Джон Дорнан[en], Девід Плейн (англ. David Plane) і Вілбер Венус (англ. Wilber Venus) |
— |
| 2004 |
Девід Л. Ворк (англ. David L. Wark) |
— |
| 2006 |
Кен Піч (англ. Ken Peach) |
«За його внесок у фізику високих енергій як керівника ключових експериментів ЦЕРН стосовно порушень CP-інваріантності, а також як керівника напряму фізики частинок в лабораторії Резерфорда — Еплтона[en], де він відігравав ключову роль у розвитку прискорювачів частинок» |
| 2008 |
Алан Копстейк (англ. Alan Copestake), Стівен Валлі (англ. Stephen Walley), Джон Стюарт Кілті (англ. John Stewart Kiltie), Кріс Вестон (англ. Chris Weston) і Браян Гріффін (англ. Brian Griffin) |
«За розробку довготривалої активної зони ядерного реактора для підводних човнів Великобританії» |
| 2010 |
Мартін Фрір[en] |
«За відкриття існування ядерних конфігурацій, аналогічних до молекул, та демонстрацію існування кластеризації у ключових легких ядрах, в одній із давніх проблем у цій галузі» |
| 2012 |
Пітер Батлер[en] |
«За його видатний внесок у галузі експериментальної ядерної фізики та його динамічний внесок у майбутній напрямок досліджень» |
| 2016 |
Джон Александер Сімпсон[en] |
«За його видатне лідерство у розробці нових детекторних технологій та систем експериментального дослідження ядерної фізики у Великій Британії та Європі, та за його істотний внесок у наше розуміння структури атомних ядер, особливо у виявленні нових властивостей ядер на межах кутового моменту, деформації та стабільності» |
| 2014 |
Пол Нолан[en] |
«За його видатний внесок у ядерну структуру в екстремальних умовах кутового моменту та його провідну роль у розвитку сегментованої технології германієвих детекторів» |
| 2019 |
Філіп Вокер[de] |
«За досягнення у розумінні метастабільних ядерних станів: їх походження, властивостей та застосувань» |
| 2021 |
Майкл Бентлі[de] |
«За розуміння фундаментальних симетрій в атомних ядрах та їх зв'язку з основними взаємодіями нуклонів» |
| 2022 |
Kieran Thomas Flanagan |
«За новаторський внесок у лазерну спектроскопію екзотичних ядер, зокрема використання резонансної іонізації та її застосування до одноатомної чутливості в мас-спектрометрії та аналізі слідів металів для тестування навколишнього середовища» |
.svg){kind=link}