Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Мезотелій
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Мезотелій — це мембрана, що складається з простих плоскоклітинних епітеліальних клітин мезодермального походження,[1] яка утворює покриття кількох порожнин тіла: плеври, очеревини та перикарда.
Мезотеліальна тканина також оточує чоловіче яєчко (tunica vaginalis) та іноді сім'яний канатик (у відкритому вагінальному відростку). Мезотелій, що покриває внутрішні органи, називається вісцеральним, тоді як той, що покриває навколишні стінки тіла, називається парієтальним.
Remove ads
Походження
Мезотелій походить з шару клітин ембріональної мезодерми, що вистилає целом (порожнину тіла) ембріона. Він розвивається в шар клітин, що покриває та захищає більшість внутрішніх органів тіла.
Структура
Мезотелій утворюється моношаром сплющених плоских епітеліальних клітин, що лежать на тонкій базальній мембрані, підтримуваній щільною неорганізованою сполучною тканиною. Кубоїдні мезотеліальні клітини можуть бути знайдені в місцях пошкодження, молочних плямах сальника та на очеревинній стороні діафрагми, що перекривають лімфатичні лакуни. Поверхня просвіту покрита мікроворсинками. Білки та серозна рідина, що захоплюються мікроворсинками, створюють слизьку поверхню для ковзання один по одному внутрішніх органів.
Remove ads
Функція
Узагальнити
Перспектива
Мезотелій складається з моношару спеціалізованих клітин (мезотеліальних клітин), що покривають серозні порожнини тіла та внутрішні органи. Головною функцією цих клітин є вироблення змащувальної рідини, яка виділяється між шарами серозної оболонки[2], забезпечуючи слизьку, неадгезивну та захисну поверхню для полегшення внутрішньоцеломічного руху.
Мезотелій також бере участь у транспортуванні та переміщенні рідини та твердих частинок через серозні порожнини, міграції лейкоцитів у відповідь на медіатори запалення, синтезі прозапальних цитокінів, факторів росту та білків позаклітинного матриксу, що сприяє відновленню серозної оболонки, а також вивільненню факторів, що сприяють розподілу та кліренсу фібрину (таких як плазміноген). Мезотеліальні клітини здатні до фагоцитозу та є антигенпрезентуючими. Секреція глікозаміногліканів та лубрикантів може захищати організм від інфекції та поширення пухлини.
Роль у патології
- Мезотеліома (мезотеліальний рак) — це переродження клітин мезотелію, які стають аномальними та безконтрольно, без порядку діляться. Вони можуть проростати та пошкоджувати сусідні тканини та органи. Пухлинні клітини також можуть метастазувати (поширюватися) з місця свого початкового росту в інші частини тіла. Більшість випадків мезотеліоми починаються в плеврі або очеревині. Понад 90 % випадків мезотеліоми пов'язані з впливом азбесту.
- Мезотеліальна гіперплазія
- Внутрішньочеревні спайки: зазвичай мезотелій виділяє плазміноген, який видаляє відкладення фібрину. Під час хірургічних процедур мезотелій може бути пошкоджений. Його фібринолітична здатність стає недостатньою, фібрин накопичується, що призводить до появи фіброзних спайок між протилежними поверхнями очеревини. Ці спайки спричиняють кишкову непрохідність та жіноче безпліддя, якщо вони виникають у черевній порожнині, а також можуть погіршити функцію серця та легень при виникненні у грудній клітці.
- Порушення ультрафільтрації: перитонеальний мезотелій пов'язаний з довгостроковим розвитком ультрафільтраційної недостатності у пацієнтів на перитонеальному діалізі. Наявність надлишкових концентрацій глюкози, кислотності та продуктів розпаду глюкози в рідинах для перитонеального діалізу сприяє фіброзу перитонеального мезотелію, або шляхом епітеліально-мезенхімального переходу, або шляхом посиленої проліферації існуючих фібробластів. Фіброзування очеревини призводить до посиленого проходження розчинених речовин через очеревину та ультрафільтраційної недостатності.
Remove ads
Див. також
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads