Мезоторій

Мезото́рій (MsTh) — історична (нині використовується рідко) назва двох нуклідів із масовим числом 228 (а саме, радію-228 і актинію-228), що утворюються в природі в результаті розпаду торію-232. 1906 року Отто Ган відкрив мезоторій як один ізотоп, але 1908 року він з'ясував, що це два β-радіоактивні ізотопи, дуже близькі за масою^[1][2].

Назва мезоторій (тобто середній торій), яку запропонував Ган, викликана тим, що ці ізотопи проміжні між торієм-232 та торієм-228 (радіоторій):

²³²Th → ²²⁸Ra (MsTh₁) + ⁴He (α) → ²²⁸Ac (MsTh₂) + e⁻ → ²²⁸Th (RdTh) + e⁻

Мезоторій 1

Докладніше: Радій-228

Мезоторій 1 (MsTh I або MsTh₁) — це ізотоп радію з масовим числом 228; у сучасних позначеннях — ²²⁸Ra.

• період напіврозпаду — 5,75(3)^[3] року;
• атомна маса — 228,0310703(26)^[4] а. о. м.;
• спін і парність ядра — 0^+[3];
• тип розпаду — бета-мінус-розпад з енергією 45,8(7)^[4] кеВ;
• дочірнє ядро — ²²⁸Ac (мезоторій 2).

Мезоторій 2

Докладніше: Актиній-228

Мезоторій 2 (MsTh II або MsTh₂) — це ізотоп актинію з масовим числом 228; у сучасних позначеннях — ²²⁸Ac.

• період напіврозпаду — 6,15(2)^[3] год;
• атомна маса — 228,0310211(27)^[4] а. е. м.;
• спін і парність ядра — 3^+[3];
• тип розпаду — бета-мінус-розпад з енергією 2123,8(27)^[4] кеВ;
• дочірнє ядро — ²²⁸Th (радіоторій).