Мельников Микола Васильович

Микола Васильович Мельников ((15 (28) лютого 1909 , Сарапул, Вятська губернія  — 7 грудня 1980(1980-12-07) , Москва )) — радянський інженер, учений в галузі гірничої справи. Академік АН СРСР (1962), Герой Соціалістичної Праці (1979). Депутат ВР СРСР 6-го скликання (1962—1966).

Мельников Микола Васильович
Нині на посаді
Народився	15 (28) лютого 1909  Сарапул, Вятська губернія, Російська імперія[1]
Помер	7 грудня 1980(1980-12-07) (71 рік)  Москва, СРСР
Похований	Новодівичий цвинтар
Відомий як	науковець, політик, гірничий інженер
Країна	Російська імперія  СРСР
Alma mater	Уральський державний гірничий університет
Політична партія	КПРС
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мельников.

Біографія

Народився 15 (28) лютого 1909 року в Сарапулі (нині Удмуртія) в родині робітника.

• У 1929 році закінчив гірничо-металургійний технікум.
• З 1930 року працював у системі вугільної промисловості: змінний інженер копальні, інженер-проєктант проєктно-дослідницького інституту в Свердловську, головний інженер Лопатинської фосфоритової копальні
• У 1933 році закінчив Свердловський гірничий інститут.
• До 1943 року — головний інженер трестів «Союзсірка», «Союзграфіт», директор заводу «Червона Зоря», головний інженер управління неметалорудної промисловості Народного комісаріату промисловості будівельних матеріалів СРСР.
• З 1943 року — начальник управління Народного комісаріату вугільної промисловості СРСР.
• Член ВКП(б) із 1944 року.
• Із січня 1946 до 1948 року — заступник міністра та член колегії Наркомату (міністерства) вугільної промисловості східних районів СРСР.
• Із січня 1949 року — член Бюро з палива і транспорту при РМ СРСР з перевірки виконання рішень уряду з вугільної промисловості.
• Одночасно з господарською діяльністю у 1950–1956 роках працював на посаді професора в Академії вугільної промисловості.
• З лютого 1951 року заступник міністра паперової та деревообробної промисловості СРСР з кадрів.
• 23 жовтня 1953 року обраний членом-кореспондентом АН СРСР у відділення технічних наук.
• З грудня 1953 року член Бюро з металургії, вугільної промисловості та геології при Раді Міністрів СРСР.
• З 1955 по 1964 рік працював заступником директора та директором ІГСАН імені О. О. Скочинського.
• У травні 1959 — червні 1960 років голова Ради техніко-економічної експертизи Держплану СРСР.
• З 8 грудня 1961 до 21 січня 1963 року — голова Державного комітету Ради міністрів СРСР з паливної промисловості — міністр СРСР.
• 29 червня 1962 року обраний дійсним членом АН СРСР у відділення технічних наук за спеціальністю «гірнича справа».
• З січня 1963 до жовтня 1965 року — голова Державного комітету з паливної промисловості Держплану СРСР — міністр СРСР.
• З 1966 — член Президії АН СРСР.
• З 1967 року керівник сектору фізико-технічних гірничих проблем Інституту фізики Землі АН СРСР, потім ректор Академії народного господарства СРСР та директор Інституту проблем комплексного освоєння надр АН СРСР.

Помер 7 грудня 1980 року. Похований 11 грудня в Москві на Новодівичому кладовищі (ділянка № 9)^[2].

Родина

Сини:

• Мельников Микола Миколайович (1938—2018);
• Мельников Андрій Миколайович, гірничий інженер (нар. 1946).

Наукова діяльність

Головні наукові здобутки М. В. Мельникова пов'язані з розробкою теорії відкритого способу видобутку корисних копалин, дроблення гірських порід вибухом, методів визначення робочих параметрів гірничих машин та з питаннями розвитку гірничої промисловості^[3].

Вивчав проблеми розробки глибоких горизонтів Криворізького залізорудного басейну.

Нагороди

• Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1960);
• Сталінська премія третього ступеня (1946) — за докорінні удосконалення відкритих розробок вугільних пластів, що забезпечили значне підвищення продуктивності праці та зростання видобутку вугілля;
• Державна премія СРСР (1979) — за розробку та впровадження прогресивних технічних рішень щодо освоєння в короткі терміни Талнахсько-Жовтневого поліметалевого родовища, що забезпечили різке зростання виробництва кольорових металів на Норильському ГМК;
• Медаль «Серп і Молот» (1979)^[4]
• тричі орден Леніна (29.06.1966; 17.09.1975; 27.02.1979)^[5] ;
• тричі орден Трудового Червоного Прапора (08.04.1944; 28.02.1959; 07.03.1969);
• орден «Знак Пошани» (20.10.1943);
• медалі;
• Почесний громадянин Сарапула (1981 — посмертно).

Пам'ять

Конверт 1983 р. на честь М. В. Мельникова

АН СРСР 1981 року було засновано золоту медаль імені М. В. Мельникова, яка присуджується за видатні роботи в галузі проблем комплексного освоєння надр^[6].

• Глиба гірничої науки. Фільм про академіка М. В. Мельникова. МИКСП — Сарапул, 2009;
• Погруддя вченого встановлено біля Будинку-музею на батьківщині в Сарапулі;
• Будинок-музей у Сарапулі — єдиний у Росії будинок-музей вченого^[7];
• Ім'ям названо вулицю в Сарапулі.

Бібліографія

• Сидоренко О. В., Мельников Н. В. Богатство для всех // Известия. Московский вечерний вып. 1976. 29 нояб.
• Мельников Н. В. Быстрее развивать добычу угля открытым способом // Правда. 1954, 17 ноября.
• Мельников Н. В. Добыча ископаемых открытым способом / М.; Л.: Углетехиздат, 1948. — 408 с.
• Мельников Н. В. Миллиарды экономии. Что несёт рациональное развитие топливно-энергетической базы // Правда. 1967. 16 января.
• Мельников Н. В. Попутные, но не бросовые. [полезные ископаемые] // Правда. 1971, 24 марта.
• Мельников Н. В. Пути открытой добычи // Экономическая газета. 1966. № 7. — С. 19—20.
• Мельников Н. В. Разведчик родных недр: К 60-летию со дня рождения К. І. Сатпаєва // Комсомольская правда. 1959. 10 апреля.
• Мельников Н. В. Развитие горной науки в области открытой разработки месторождений в СССР / М.: Углетехиздат, 1957. — 92 с.; 2-е изд. М.: Госгортехиздат, 1961. — 183 с.
• Мельников Н. В. Речь [на заседании Совета Национальностей Верховного Совета СССР O Государственном плане развития народного хозяйства СССР, о Государственном бюджете СССР на 1965 год и об исполнении Государственного бюджета СССР за 1963 год] // Правда. 1964. 12 декабря.
• Мельников Н. В. Увеличивать добычу, снижать себестоимость угля // Правда. 1964. 30 августа.
• Мельников Н. В., Марченко Л. Н. Энергия взрыва и конструкция заряда / М.: Недра, 1964. — 138 с.
• Мельников Н. В. Топливо и энергетика // Труд. 1966. 6 января.
• Мельников Н. В. На подступах к 2000 году // Неделя. 1967. № 24. — С. 8—9.
• Мельников Н. В. Нам и внукам // Экономическая газета. 1967. № 44. — С. 37.
• Мельников Н. В. Сокровища остаются в земле // Труд. 1967. 12 авг.
• Мельников Н. В. Стальные руки горных мастеров: 10 ответов // Неделя. 1967. № 29. — С. 4—5.
• Мельников Н. В. Выступления участников Годичного общего собрания Академии наук СССР: О Научном совете по выставкам работ АН СССР и АН союзных республик // Вестник АН СССР. 1973. № 5. — С. 34—35.
• Мельников Н. В. Пределы роста или беспредельность развития? // Студ. меридиан. 1974. № 3. — С. 17—19.
• Мельников Н. В. Глубокая разведка // Литературная газета. 1975. 16 июля. — С. 10.
• Мельников Н. В. Недра, открытые вновь // Знание — сила. 1977. № 7. С. 5—7. Знание — сила. 1976. № 9. — С. 4—6. Беседы о техническом прогрессе Геотехнология.