Мельницька земля

Мельницька земля (інколи Мельницький повіт^[1]) — адміністративна одиниця на Підляшші з осідком у місті Мельник^[2][3][4]. Виокремлена з Дорогичинської землі^[2].

Мельницька земля у складі Підляського воєводства Великого князівства Литовського після адміністративної реформи 1565—1566 років

Не плутати з Мельницьким повітом — адміністративною одиницею Чортківського округу коронного краю Королівства Галичини та Володимирії у складі Австрійської імперії у 1850-1860-х роках.

Історія

Зимою 1513—1514 року виділена Сигізмундом Старим з Троцького воєводства Великого князівства Литовського та включена до новоствореного Підляського воєводства ВКЛ^[5]. У складі Підляського воєводства після Люблінської унії 1569 року увійшла до складу Корони Королівства Польського Речі Посполитої^[6]. У 1616 році від Берестейського повіту Великого князівства Литовського до Мельницького повіту Королівства Польського передані володіння Бокавичі, Вітулин, Городище, Константинів, Межиріччя, Полюбичі, Росаш, Яблонь та інші^[7].

У XV — на початку XVI століть відбулася хвиля заселення південної частини Мельницької землі українськими (руськими) селянами та частково боярами й, здебільшого у великі поселення, незначною мірою польськими переселенцями^[8]. Нові села у Мельницькому повіті заселяли українці з давніших надбузьких сіл^[9]. За правління польського короля Казимира в Мельницькій землі впроваджене польське право^[10]. Земля належала до власного Мельницького судового повіту з наявністю власних судів і урядовців^[11]. Повітом керували намісники, яких називали старостами^[12], у місцевих урядах працювали хоружі, войські, гаєвники, а також створені на польських лад виборні уряди підкоморіїв, земських суддів, підсудків, писарів та гродських суддів^[13]. У Мельницькому повіті, як і на всьому Побужжі, у XVI столітті значно було розвинене дрібне шляхетське володіння — у землі налічувалося понад 100 коней від 36 родин, не рахуючи кількох, що не мали підданих^[14].

Після третього поділу Речі Посполитої 1795 року Південне Підляшшя увійшло до складу Австрійської імперії й на приєднаних землях у 1795—1796 роках частини Мельницької землі увійшли до новостворених Сідлецького^[pl] та Більського^[pl] циркулів Нової Галичини^[15]. У 1810 році за новим адміністративним устроєм терени колишньої Мельницької землі включені до повітів Сідлецького департаменту Варшавського князівства^[15].

Уряди

Повітові маршалки

Відомі повітові маршалки Мельницької землі:

• пан Косинський (водночас був повітовим маршалком Дорогичинської землі)^[16]