Мельниченко Сергій Володимирович

Сергій Володимирович Мельниченко (нар. 26 жовтня 1991, Миколаїв, Україна^[1][2]) — український фотограф, танцюрист, майстер спорту міжнародного класу з бальних танців (2005)^[3]. Засновник платформи концептуальної та арт фотографії «MYPH» (2018, Mykolaiv Young Photographers)^[4][2]. Член творчого об'єднання «Українська фотографічна альтернатива» (2012)^[2].

Сергій Мельниченко
Сергій Володимирович Мельниченко
Народився	26 жовтня 1991(1991-10-26) (33 роки) м. Миколаїв, Україна
Країна	Україна
Діяльність	фотограф
Alma mater	Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова
Членство	УАПФ
Сайт	melnitchenko.com
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мельниченко.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Мельниченко Сергій.

У 2017 році став першим українцем, який отримав німецьку премію «Leica Oskar Barnack Award Newcomer»^[5][6][7].

Життєпис

Сергій Мельниченко народився 26 жовтня 1991 року в Миколаєві.

З підліткового віку займався танцями, виступав за кордоном, зокрема, в Китаї^[2].

Закінчив Національний університет кораблебудування ім. адмірала Макарова (2014, спеціалізація — інженер комп'ютерних систем)^[3].

З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року почав волонтерити^[8][9].

Творчість

Фотографією захопився в 2009 році^[10][2][3].

У 2012 році переосмислив власний підхід до художньої практики після спілкування з представником Харківської школи фотографії Романом Пятковкою^[5][10][11].

Автор серій «Шварценеггер — мій кумир» (2012, 2020; видана однойменна книга^{[12][2][13][4]}), «Полароїди з Китаю» (2015)^[14], «Від заходу до світанку» (2015—2017, 2018; видана однойменна книга)^[15], «Пасажири» (2017)^[16], «Молоді та вільні» (2017—2021)^[17][18], «Фундаментальні космічні дослідження голої сингулярності» (2019—2021)^[19] та інших.

Роботи опубліковані в «DailyMail»^[20], «The Sun»^[21], «The Independent Photographer»^[22], «Fisheye Magazine»^[23][24].

Світлини перебувають у приватних та публічних колекціях США, Китаю, України, Польщі, Франції, Німеччини, Бельгії, Росії, Литви, Чехії, Японії, Нідерландів, Італії, Швейцарії^[3].

Нагороди

• 2023 — номінація на Foam Paul Huf Award (Амстердам, Нідерланди)^[3];
• 2022 — член Європейської платформи для фотографів «FUTURES», номінований ISSP, Рига, Латвія (Амстердам, Нідерланди)^[3];
• 2022 — 16 робіт переходять у постійну публічну колекцію фонду «Alexander Tutsek-Stiftung» (Мюнхен, Німеччина)^[3];
• 2020 — номінація на Foam Paul Huf Award (Амстердам, Нідерланди)^[3];
• 2017 — премія «Leica Oskar Barnack Newcomer Award 2017» (Берлін, Німеччина) — за серію «Залаштунки»^[25][4][6];
• 2017 — I місце в національній премії «Фотограф року 2016», категорія «Street Professional» (Київ)^[3];
• 2015 — шорт-лист Премії Pinchuk Art Center (Київ)^[3];
• 2013 — шорт-лист фестивалю Krakow Photomonth (Краків, Польща)^[3];
• 2013 — I місце міжнародного конкурсу «Золота камера 2012», номінація «Концептуальна фотографія», аматорська (Київ)^[3];
• 2013 — переможець конкурсу «Фотограф року 2012», номінація «Серія року (образотворче мистецтво)» (Київ)^[3].

Виставки

Персональні виставки^[3]:

• 2012 — Цвяхи, Кривий Ріг, Україна;
• 2013 — Шварценеггер — мій кумир, Львів, Україна;
• 2013 — Шварценеггер — мій кумир, Краківський фестиваль «Фотомісяць», Краків, Польща;
• 2014 — Уявні кохання, Closer — Київ, Україна;
• 2014 — Уявні кохання, Одеський музей сучасного мистецтва «Артерія», Одеса, Україна;
• 2014 — Шварценеггер — мій кумир, Fiebre Galería, Буенос-Айрес, Аргентина;
• 2014 — Презентація артбуку в рамках програми приватних резиденцій «Проєкт розширеної історії Музичі», Київ, Україна;
• 2014 — Шварценеггер — мій кумир, Off_Festival Bratislava 2014, Братислава, Словаччина;
• 2014 — Військовий комісаріат, Estudio С, Вальдівія, Чилі;
• 2015 — Уявні кохання, фотофестиваль в Ландскроні, Ландскрона, Швеція;
• 2017 — За лаштунками, галерея «Trzecie Oko», Краків, Польща;
• 2017 — За лаштунками, Миколаїв, Україна;
• 2017 — «Paris Photo 2017», За лаштунками/Leica Oskar Barnack Award 2017, Париж, Франція;
• 2017 — Playday, Face Foundation / Миронова Галерея, Київ, Україна;
• 2018 — За лаштунками, Галерея Клода Самюеля, Париж, Франція;
• 2018 — Самотність онлайн і полароїди з Китаю, галерея Piekno Panie, Люблін, Польща;
• 2018 — Самотність онлайн, SomoS Art Gallery, Берлін, Німеччина;
• 2018 — Тільки зараз, тільки ніколи, Face Foundation, Київ, Україна;
• 2018 — За лаштунками, Європейський місяць фотографії, Galéria Michalský dvor, Братислава, Словаччина;
• 2019 — Leica Gallery London, Лондон, Велика Британія;
• 2019 — Шварценеггер — мій кумир, Музей Харківської школи фотографії, Харків, Україна;
• 2019 — Від заходу до світанку, f22 foto space, Гонконг, Китай;
• 2020 — Молоді та вільні, Leica 6×7 Gallery, куратор Адам Мазур, Варшава, Польща;
• 2021 — Фундаментальні космічні дослідження голої сингулярності, галерея Vasli Souza, Осло, Норвегія;
• 2022 — Молоді та вільні? / Метагерої, галерея Естер Окада, Токіо, Японія;
• 2022 — Фундаментальні космічні дослідження голої сингулярності з Мітею Фенечкіним, галерея «Асортіментна книга», Івано-Франківськ, Україна.