Мельничук Валентин Васильович

Валенти́н Васи́льович Мельничу́к (26 жовтня 1947) — український політик.

Мельничук Валентин Васильович
Мельничук Валентин Васильович
Прапор Міський голова Чернігова
жовтень 1990 — 3 травня 1992
Попередник:	Лисенко Анатолій Олександрович
Спадкоємець:	Косих Віталій Анатолійович
Народження:	26 жовтня 1947(1947-10-26) (77 років) Бердичів, СРСР
Країна:	СРСР →  Україна
Релігія:	православний
Освіта:	Чернігівський філіал Київського політехнічного інституту (1971) і МАУП (1999)
Ступінь:	доктор філософських наук
Партія:	СДПУ(о)
Нагороди:	Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня Орден «За заслуги» І ступеня Орден «За заслуги» ІІ ступеня Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мельничук.

Життєпис

Народився 26 жовтня 1947 року в м. Бердичів, Житомирська область.

Після закінчення ПТУ-4 (місто Бердичів) — електромонтер, заводу «Прогрес»; інженер ВНДІМІВ, місто Чернігів. Служив в армії. Навчався в інституті.

12.1972-1976 роки — інженер-енергетик, головний інженер овочесушильного заводу, місто Чернігів.

З 06.1979 року — гол. інженер, з 05.1983 року — директор, Чернігів. пивобезалкогольне об'єднання «Десна».

З 10.1990 року — голова Чернігівської міської ради, з 01.1991 року — також голова міського виконавчого комітету.

23 березня 1992 — 9 лютого 1995  року — Представник Президента України в Чернігівській області^[1][2].

1995 рік — начальник Управління у справах захисту споживачів.

11.1995 - 2002 роки — генеральний директор ЗАТ "Чернігівський пиво-комбінат «Десна».

У 2002 році обраний депутатом Верховної Ради України.

26 грудня 2002 — 21 січня 2005 роки — голова Чернігівської обласної державної адміністрації^[3][4].

2006—2010 роки — доцент кафедри менеджменту і управління Чернігівського державного інституту економіки і управління.

2015—2020 роки — перший заступник голови Чернігівської обласної ради.

Освіта

Чернігівська філія Київського політехнічного інституту (1971), інженер-механік; Академія народного господарства при Раді Міністрів УРСР (1988); Міжрегіональна академія управління персоналом (1999); дисертація «Ефективність інфраструктурних перетворень підприємства в умовах становлення ринкових відносин (на прикладі пивоварної промисловості)». Член-кореспондент Української академії наук національного прогресу (1998).

Був членом СДПУ(О) (з 2001); секретар Чернігівського обкому СДПУ(О) (з 09.2001); член Політради СДПУ(О) (з 09.2001); член Політбюра СДПУ(О) (з 03.2003).

Нагороди

• «Золотий ягуар»
• Орден «За заслуги» III ступеня (10.1997)^[5]
• Орден «За заслуги» II ступеня (12.2000)^[6]
• Орден «За заслуги» I ступеня (11.2002)^[7]
• Орден Ярослава Мудрого V ступеня.

Державний службовець 1-го рангу (04.1994)^[8].