Мембранна аналогія

Аналогія еластичної мембрани, мембранна аналогія чи аналогія мильних плівок — метод аналогій вперше описаний піонером аеродинаміки Людвігом Прандтлем в 1903.^[1] Описує розподіл напруження на довгому стрижні при деформації кручення.

Якщо тонку пластинку з отвором, що збігається з профілем скручуваного стрижня, покрити тонкою плівкою (мембраною), то під дією рівномірно розподіленого навантаження плівка в отворі провисне, утворюючи поверхню, горизонталі якої розташовуються аналогічно силовим лініям при крученні. Ця дає можливість скласти картину розподілу дотичних напруження по розташуванню горизонталей поверхні мембрани.

Див. також

• Метод аналогій