Месевря Ольга Іванівна

Ольга Іванівна Месевря (нар. 22 серпня 1954 року, с. Крутьки, Золотоніський район (раніше Чорнобаївський), Черкаська область) — поетеса, прозаїк, методист-філолог, літературознавець^[1]. Член НСПУ з 2013 року^[2].

Месевря Ольга Іванівна
Ольга Іванівна Месевря
Народилася	22 серпня 1954(1954-08-22) (71 рік) с. Крутьки, Золотоніський район, Черкаська область
Громадянство	Україна
Національність	українка
Діяльність	поетеса, прозаїк
Alma mater	Черкаський педагогічний інститут
Членство	Національна спілка письменників України
Нагороди	Лауреатка Всеукраїнської літературної премії ім. Михайла Масла, ім. Миколи Томенка, літературного конкурсу ім. В. Захарченка, літературної премії НСПУ «Благовіст», нагороджена нагрудним знаком «Василь Сухомлинський».

Життєпис

Народилася 22 серпня 1954 року у с. Крутьки Чорнобаївського району Черкаської області у селянській родині. Тут здобула середню освіту та поступила у Черкаський педагогічний інститут (нині Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького), на філологічний факультет (українське відділення)^[1]. Закінчивши навчання у 1977 році, працювала у 1979—1987 роках вихователем, із 1987 року по 1999 рік викладала українську мову та літературу у Черкаському ПТУ (нині Черкаський професійний ліцей). Починаючи із 1999 року працює методистом з української мови і літератури у Черкаському інституті післядипломної освіти педагогічних працівників. З 2007 року по 2015 рік — завідувачка лабораторією гуманітарних дисциплін у цьому ж інституті. З 2015 року займається творчою діяльністю^[2]. Одружена, має доньку.

Літературна діяльність

У творчому доробку Ольги Месеврі є художні твори — проза і поезія, та науково-методичні розробки.

Як словесник-методист Ольга Іванівна є авторкою спецкурсу «Сучасний літературний процес на Черкащині» (2008), співавторкою програми курсу за вибором (10 — 11 класи) «Сучасна українська література» (2011), навчальних програм і посібників із літературного краєзнавства: «Моя Черкащина. 5 клас» (2011)^[3][1], «Моя Черкащина. 6 клас» (2013)^[1], літературного курсу за вибором «Письменники — лауреати Шевченківської премії — золотий фонд української літератури» (2013 — до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка).^[4]

Віршування Ольги Месеврі виражене різними поетичними стилями. У її книгах присутні: класичний метр, білий вірш, верлібр. Улюблена поетична форма Ольги Іванівни — лірична мініатюра вільної або класичної форми.

Прозові твори:

• «Чобітьківський рай» (збірка новел-спогадів) — 2013 рік
• «Соняшник у відрі» (збірка новел та оповідань) — 2016 рік
• «Чому плаче дорога» (збірка новел та оповідань) — 2016 рік
• «А де те серце» (збірне видання прозових творів із попередніх видань) — 2017 рік
• «А ти прилітай» (збірка оповідань) — 2020 рік
• «Відповідальний за час» (збірка прози та поезії) — 2024 рік

Поетичні твори:

• «Літоросль» (збірка поезій) — 2007 рік^[5]
• «Серпнева пастораль» (збірка поезій)^[5] — 2012 рік
• «Моя душа сховалася у вірші» (збірка поезій) -2018 рік
• «Півник у вікні» (вірші для дітей) — 2019 рік
• «Вишиванка для сонечка» (вірші для дітей) — 2019 рік