Метаморфопсія

Метаморфопсі́я — спотворення зорового сприйняття, при якому решітка з прямих ліній здається хвилястою і частини решітки можуть здаватися порожніми. Вперше люди можуть помітити ознаки такого порушення, коли дивляться на жалюзі у вікні.

Решітка Амслера, яка показує що візуально сприймає ліве око людини, яка переживає метаморфопсію (прямі лінії виглядають зігнутими)^[1][2]

У 1800-х роках метаморфопсія описувалася як одна з основних і найбільш помітних ознак міопічної та старечої макулопатії^[3]. Метаморфопсія може проявлятися незбалансованим зором, що виникає в результаті невеликих ненавмисних рухів ока, коли воно намагається стабілізувати поле зору. Метаморфопсія також може призвести до спотворення розміру або форми об'єкта^[4].

В основному вона пов'язана з дегенерацією жовтої плями, особливо віковою дегенерацією жовтої плями з хоріоїдальною неоваскуляризацією^[5]. Інші стани, при яких проявляється метаморфопсія — це патологічна короткозорість, синдром очного гістоплазмозу, розрив судинної оболонки та мультифокальний хоріоїдит.

Механізми, що призводять до розвитку метаморфопсії, включають структурні зміни в сітківці ока (механізм сітківки), а також процеси в корі головного мозку мозку (кірковий механізм)^[6]. Механізм сітківки включає зміщення шарів сітківки, що призводить до потрапляння світла на невірну ділянку сітківки. На кірковий механізм, який був виявлений після механізму сітківки, впливають ефекти сприйняття: «заповнення» та ефект візуального скупчення. Встановлено, що кірковий механізм працює у поєднанні з механізмом сітківки, сприяючи метаморфопсії при тривалій макулопатії або після лікування розладів жовтої плями (макули)^[3].

Причини метаморфопсії

Метаморфопсія може бути симптомом розладів зору, що стосуються сітківки ока або жовтої плями^[7]. Деякі з цих станів:

• вікова дегенерація жовтої плями^[7];
• епіретинальна (надсітківкова) мембрана та вітреомакулярна (склоподібно-жовтоплямова) тракція;
• заднє відшарування склоподібного тіла;
• макулярний отвір.

Діагностика

Тести, що використовуються для діагностики метаморфопсії, в основному використовують суб'єктивну оцінку того, як людина сприймає правильні візерунки. Багато з цих тестів мають погану здатність точно ідентифікувати людину із захворюванням (тобто має погану чутливість)^[8]. Застосування таких методів оцінювання, як психофізичний тест, який називається специфічна гіперточна периметрія, який оцінює здатність людини до будь-яких порушень зорового сприйняття об'єктів, може дозволити більш точний діагноз метаморфопсії.

Лікування та прогноз

Метаморфопсія є симптомом кількох поширених захворювань сітківки та жовтої плями, тому лікування основного розладу може покращити симптоми. Для людей, у яких є такі захворювання, як епіретинальна мембрана (ЕРМ), макулярні отвори та відшарування сітківки, зниження метаморфопсії пов'язане зі збільшенням гостроти зору^[3]. Кількісна оцінка метаморфопсії є важливим кроком у розумінні зорових функцій осіб з макулярними розладами та є важливим інструментом лікарів для оцінки результатів лікування.

Типи

Сухий тип (неексудативний, > 80 %) — відкладання жовтуватої позаклітинної речовини в мембрані Бруха та між пігментним епітелієм сітківки із поступовою втратою зору. 

Вологий (ексудативний, 10-15 %) — швидка втрата зору, що зумовлена кровотечею внаслідок неоваскуляризації судинної оболонки. 

Етимологія

Gk, мета + морфа, форма, опсис, зір

• Дисморфопсія
• Галюцинація