Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Метеорологічний радар

радар для виявлення та моніторингу погодних умов З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Метеорологічний радар
Remove ads

Метеорологічний радар (метеорадар, англ. weather radar, досл.«погодний радар») — тип радара, що використовується для локалізації опадів та інших частинок у повітрі, визначення їх типу (дощ, сніг, град тощо) і складання профілів вітру.

Thumb
Тарілка метеорологічного радара WF44 компанії Decca Radar Ltd.
Thumb
Метеорадар OU-PRIME в Оклахомському університеті
Thumb
Метеорадар METEOR 500 C

Опис

Узагальнити
Перспектива

Загальний принцип роботи метеорологічних радарів (метеорадіолокаторів, МРЛ), їх будова, а також параметри і метод вимірювання (довжина хвилі, роздільна здатність, діапазон, стратегія сканування тощо) схожі на інші види радарів, але були адаптовані для вимірювання метеорологічних характеристик.

Сучасні метеорадіолокатори є майже завжди доплерівськими радарами (ДМРЛ), що вимірюють насамперед інтенсивність та швидкість опадів. Ці дані використовуються для визначення структури штормів та прогнозування погоди.

Thumb
Тайфун Кратон[en] поблизу Тайваню на мапі метеорадара (2024 рік)

Традиційні активні доплерівські метеорадари мають високу вартість (від сотень тисяч доларів США), великі розміри і радіус огляду до 200 км, але на значних відстанях не можуть фіксувати метеорологічну обстановку на низьких висотах[1]. Як альтернативу, було розроблено значно дешевші малі метеорадари на основі фазованих антенних решіток[1][2], подібних до тих які застосовуються у літаках[3][4][5], та технологій пасивної радіолокації[6][7]. Об'єднані в єдину мережу, такі метеорадари дозволяють відстежувати опади і переміщення водяної пари на малих висотах на всій площі покриття мережі[8][9][10].

Thumb
Метеорадар у носовій частині літака

Для відстеження руху повітряних мас використовуватися також акустичні метеорологічні локатори[11].

Remove ads

Оператори

Узагальнити
Перспектива

Україна

Thumb
Метеорадіолокатор МРЛ-5

У 1970-х, почали використовувати перші метеорологічні радіолокатори — МРЛ-1, а в подальшому їх модернізовані версії — МРЛ-2, МРЛ-3, МРЛ-5. В Україні такі метеорадари використовувались переважно в аеропортах для потреб авіації[12][13][14]. У 2007 році, Державне підприємство «Український авіаційний метеорологічний центр» закупило ДМРЛ C-діапазону великого радіусу дії METEOR 500 CDP виробництва SELEX Systems Integration GmbH[en] (Німеччина) за 8 мільйонів гривень для аеропорту «Бориспіль»[15][16][17], інформація з якого була публічно доступна на сайтах Укргідрометцентру[18][19] та Белгидромету[20][21][22].

З 2019, метеорологічний радар працює на українській антарктичній станції Академік Вернадський.

Під Харковом вже випробовується метеорологічний радар виробництва Харківського радіоастрономічного інституту, який наступного року поїде в Антарктиду.

Євген Дикий, Національний антарктичний науковий центр, 2018 рік, http://uac.gov.ua/yevgen-dikij-na-prikladi-antarktichnoї-stanciї-prodemonstruvati-shho-stane-z-ukraїnoyu-yakshho-pripinyat-krasti/

У 2021 році, Міністерство внутрішніх справ України уклало угоду про наміри закупівлі понад десятка метеорадарів виробництва Baron Services[en] (США)[23].

У 2022 році, під час російського вторгнення в Україну метеорадар у Борисполі було знищено[18]. У 2025 році, Міністерство економіки України запланувало до 2028 року закупити один метеорологічний радар для Укргідрометцентру.[24][25].

З 2023 року, малі приватні метеорадари використовують українські фермери для планування зрошування полів[26].

Фінляндія

Фінський метеорологічний інститут розбудував власну мережу метеорадарів, які покривають усю територію Фінляндії[27][28].

Remove ads

Див. також

Джерела

  • Можливості використання поляриметричних радіолокаційних параметрів для визначення характеристик вітру / Ю. А. Авер'янова, А. О. Авер'янов, Ф. Й. Яновский // Вісн. Нац. авіац. ун-ту. - 2005. - № 4. - С. 34-38.
  • Про можливість оцінки розподілу крапель за розмірами за даними дистанційного спостереження дощу поляриметричними радіолокаційними станціями / Д. М. Глушко, Ф. Й. Яновський // Вісник Інженерної академії України. - 2014. - Вип. 2. - С. 49-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Viau_2014_2_11
  • Ю.А.Авер'янова, Алгоритм оцінювання швидкості вітру поляриметричним радіолокатором, Вісник -К.: НАУ, 2013. - Том 2. - С. 44-49.
  • О.М.Акмалдінова, Ю.А. Авер‘янова, Л.В. Будко та ін., Тематичний словник авіаційної термінології (англійська, українська, російська мови) за ред. О.Акмалдинової. – К.: НАУ, 2013.-692 с.
  • Система одержання та поширення метеорологічних даних. Патент на корисну модель №106864. Зареєстровано в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 10.05.2016. Винахідники: Авер’янова Юлія Анатоліївна, Яновський Фелікс Йосипович.
  • Многофункциональный метеорологический радар / В. Х. Корбан, Д. В. Корбан, Л. Н. Дегтярёва // Цифрові технології. - 2016. - Вип. 20. - С. 121-130. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ct_2017_20_16.
  • Доплерівські поляриметричні метеорологічні радари. / Ваврів Д.М. // Перспективні науково-технічні розробки НАН України: Машинобудування та приладобудування. - Київ: Академперіодика, 2017. - Том 6. - С.19.
  • Перспективна мережа радіолокаційних засобів метеорологічного обслуговування авіації / Д. В. Атаманський // Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил. - 2018. - № 3. - С. 92-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ZKhUPS_2018_3_16
  • Леонтьєв О. О. Вплив геометричного фактору на точність виміру щільності атмосфери лідаром : пояснювальна записка до атестаційної роботи здобувача вищої освіти на другому (магістерському) рівні, спеціальність 172 Телекомунікації та радіотехніка / О. О. Леонтьєв ; М-во освіти і науки України, Харків. нац. ун-т радіоелектроніки. – Харків, 2020. – 71 с. URI: https://openarchive.nure.ua/handle/document/23939
  • Рачков Д. С. Уніфіковані системи міжперіодної обробки та оцінювання параметрів сигналів доплерівських метеорадіолокаторів із довільними законами зондування : автореф. дис. ... канд. техн. наук : 05.12.17 "Радіотехнічні та телевізійні системи" / Д. С. Рачков ; М-во освіти і науки України, Харків. нац. ун-т радіоелектроніки. – Харків, 2021. – 24 с. URI: http://openarchive.nure.ua/handle/document/15016
  • Principles of calculations and arrangement of local drainage systems in private building territories / O. L. Shevchenko, A. O. Streltsov // Меліорація і водне господарство. - 2023. - № 2. - С. 38-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mivg_2023_2_6
Remove ads

Примітки

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads