Меттер Ізраїль Мойсейович

Ізраї́ль Мойсе́йович Ме́ттер (22 вересня 1909(19090922) (5 жовтня 1909(19091005)), Харків — 7 жовтня 1996, Санкт-Петербург) — радянський і російський письменник, драматург і сценарист. Автор повістей, романів і оповідань, у яких відображено повсякденне життя та моральні колізії радянського суспільства. Найвідоміший твір — роман «Пятый угол», відзначений 1992 року премією ім. Ґ. Кавура в Італії.^[1]

Меттер Ізраїль Мойсейович
Народився	22 вересня (5 жовтня) 1909 Харків, Харківська губернія, Російська імперія
Помер	7 жовтня 1996 Санкт-Петербург, Росія
Громадянство	СРСР →  Росія
Діяльність	письменник, драматург, сценарист
Alma mater	Харківський інститут народної освіти
Знання мов	російська
Напрямок	реалізм

Життєпис

Народився в сім'ї власника невеликої сімейної макаронної фабрики Мойсея Ілліча Меттера (1878—1960) та Кейлі Геселівни Меттер (1885—1961)^[2]. Навчався у єврейській гімназії «Тарбут» (1917—1920). Після закінчення семирічної школи працював монтером. Вчився на фізико-математичному факультеті Харківського інституту народної освіти (1926—1929, не закінчив).

У 1929 році переїхав до Ленінграда (нині Санкт-Петербург), де викладав математику в середній школі.^[1]

Перша публікація Меттера з'явилася 1927 року в харківському журналі «Нова генерація». У 1935 році в журналі «Литературный современник» надруковано біографічну повість «Конец детства» (окреме видання — Москва, 1936) — про життя єврейської родини, яка мешкала в Харкові.^[1]

У 1941—1942 роках, під час блокади Ленінграда, працював у радіокомітеті. Він помирав від голоду, але вижив завдяки підтримці Ольги Берггольц та Михайла Зощенка, які працювали з ним на радіо. У 1942 році був евакуйований до Молотова.

У співавторстві з Л. Левіним написав п'єси про рядових учасників Другої світової війни — «Наш корреспондент» (1942), «Северное сияние» (1943), «Новое время» (1948).^[1]

Кілька років був естрадним конферансьє. У повоєнні роки разом з О. Хазіним писав фейлетони та скетчі для артистів ленінградської естради. Від 1950-х років почав видавати оповідання, а від 1960-х — публікувався в журналі «Новый мир».^[1]

Двічі зазнавав переслідувань з боку КДБ, але уникнув арешту. Був свідком захисту на процесі Йосипа Бродського та підписував листа на його захист^[3] і відкрито підтримував Зощенка під час кампанії цькування.^[4][1]

Похований на Преображенському єврейському цвинтарі^[5].

Творчість

Меттер — автор численних повістей і оповідань, у яких тонко передав спостереження про повсякденне радянське життя: виховання, побут і психологію вчителів, мешканців селищ і містечок. Особливо популярними були його твори про міліцію, у яких головними були не події, а розкриття людських характерів у драматичних ситуаціях.^[1]

За його оповіданнями «Сухарь» і «Алексей Иванович» знято кінофільм «Це сталося в міліції» (1963, реж. В. Азаров), а за повістю «Мурат» (первісна назва) — фільм «До мене, Мухтаре!» (1964, реж. С. Туманов). Також екранізовано твори «Поруч з нами» (1957, реж. А. Бергункер), «Лікаря викликали?» (1974, реж. В. Гаузер), «Біда» (1977, реж. Дінара Асанова).^[1]

Найвизначніший твір — роман «Пятый угол» (написаний 1958—1966, опублікований 1989; перекладений багатьма мовами, відзначений 1992 року премією ім. Ґ. Кавура в Італії як найкращий художній твір іноземної літератури). Назва символічна: у тюремно-табірному жаргоні «п'ятий кут» означає жорстоке побиття, а також натякає на долю євреїв у СРСР, де в паспорті «п'ятою графою» зазначалася національність.^[1]

Повість «Родословная» (1992) — підсумок еволюції національної самосвідомості в перебудовні й пострадянські роки. Той самий біографічний матеріал, що й у «Конец детства», осмислений з позиції соціально-історичного й національного досвіду.^[1]

Його книги перекладено італійською, іспанською, німецькою, англійською, польською, угорською та іншими мовами.^[1]

Твори

• Избранное. СПБ., Блиц, 1999
• Конец детства (М., 1936)
• Михаил Жаров. М., 1939
• Наш корреспондент (1942)
• Северное сияние. Беломорск,1943. (в соавторстве с Л. Левиным)
• Новое время (1948)
• Разлука (Л., 1940)
• Товарищи (М.-Л., 1952, 1953)
• Учитель (Л., 1954)
• Первый урок (Л., 1956)
• Встреча (Л., 1957)
• Сердитый бригадир. Л., 1960
• Обида (Л., 1960, 1962)
• Мурат. М., 1961
• По совести (Л., 1965)
• Люди (Л., 1968)
• Разные судьбы (Л.,1973)
• Пути житейские (Л., 1974)
• Среди людей (Л., 1979)
• Мухтар. Л., Лениздат, 1982
• Свидание (Л., 1982)
• Встречи и расставания. Л., 1984
• Будни (Л., 1987)
• Не порастёт быльём (Л., 1989)
• Родословная (1992)
• Пятый угол (повесть написана в 1967 г., СПб., 1998; М.:Текст, 2009)

Фільмографія

• 1957 — Поруч з нами
• 1963 — Це сталося в міліції (режисер Віллен Азаров)
• 1964 — До мене, Мухтаре!
• 1974 — Лікаря викликали?
• 1977 — Біда (режисер Дінара Асанова)