Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Метт Монро
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Метт Монро (англ. Matt Monro; рід. 1 грудня 1930 — 7 лютого 1985) — британський співак[2], виконавець балад, який був одним з найпопулярніших артистів на міжнародній музичній сцені протягом 1960-х та 1970-х років[3].
.svg){kind=link}
У 1964 році Монро представляв Велику Британію на «конкурсі пісні Євробачення». Він фінішував на 2 місці і це зробило його впізнаванішим і допомогло йому в кар'єрі. У тому десятилітті він став одним з найвідоміших виконавців тем до британським кінофільмів[4].
Remove ads
Біографія
Узагальнити
Перспектива
До початку своєї музичної кар'єри Монро працював водієм автобуса (за що пізніше отримав жартівливе прізвисько «співаючий водій»).
Перший прорив до музичної популярності стався в 1956 році, коли Монро став вокалістом оркестру Бі-Бі-Сі. Важливу роль у становленні його кар'єри зіграла джазова піаністка Вініфред Етвелл. Вона всіляко захищала молодого співака, придумала йому сценічний псевдонім — Метт Монро — і допомогла добитися контракту з відомою компанією звукозапису фірмою Decca Records.
У 1957 році вийшла платівка Blue and Sentimental, збірник відомих балад. (Ходить легенда, що Монро прийшов в студію з роботи, навіть не встигнувши переодягнутися, і так і записувався в куртці автобусного водія). Однак, попри схвальні відгуки музичних критиків, Метту ніяк не вдавалося виділитися із сонму молодих співаків того часу.
В 1959 році Монроз записав відому кантрі-пісню «Bound for Texas» для фільму Чарлі Чапліна The Chaplin Revue. Це поклало початок популярності Монро як «саундтрекового» співака. А в 1960 році Джордж Мартін шукав виконавця для пісеньки в стилі Сінатри, що відкривала б альбом Songs For Swinging Sellers. Пісенька призначалася в якості матеріалу для імітації, яку планував відомий комік Пітер Селлерс. Почувши Монро, Селлерс вирішив відмовитися від імітації і залишив все як є, однак замінив ім'я Монро на «Фред Флейндж», вкрай образливий для Монро факт. Проте, дружбу з Мартіном співак зберіг на все життя. Саме за сприяння Мартіна вийшов наступний сингл «Portrait of my love», який посів друге місце в англійських чартах і зробив, нарешті, Монро зіркою.
Далі були хіти My Kind Of Girl (1961), Softly As I Leave You «(1962)», а також знаменита пісня з бондівського фільму «З Росії з любов'ю». 1964 року Метт Монро представляв Велику Британію на конкурсі Євробачення з піснею «I Love the Little Things» і посів друге місце, поступившись першим 16-річній Джильйолі Чинкветті[5]. 1965 року він переспівав бітловську «Yesterday», а в 1966 виконав заголовну пісню (що отримала Оскар) у фільмі «Born Free».
Інші відомі саундтреки Монро включають в себе The Italian Job і Меморандум Квіллера. В середині 60-х Монро переїхав до Каліфорнії і деякий час працював з американськими аранжувальниками, проте потім повернувся в Англію і продовжував записуватися і гастролювати аж до смерті 7 лютого 1985 року[6] від раку печінки[7].
До 20-ї річниці від дня смерті Метта Монро Бі-Бі-Сі випустила документальний фільм, присвячений співаку, а в лютому 2007 року за сприяння дочки Монро Мішель вийшов збірник «From Matt with Love».
Remove ads
Дискографія
Вибрані альбоми
Вибрані сингли
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads