Мечислав Штадлер

Мечислав Штадлер (пол. Mieczysław Jan Stadler; 17 травня 1891, Станиславів — жовтень 1948, Гданськ) — львівський інженер, архітектор^[1].

Мечислав Штадлер
Народження	17 травня 1891(1891-05-17) Станиславів
Смерть	жовтень 1948 Гданськ, Польська Народна Республіка
Поховання	Гданськ
Країна (підданство)	Польща
Навчання	Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Львів
Мечислав Штадлер у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Штадлер.

Біографія

Народився 1891 року в Станиславові (нині Івано-Франківськ). Закінчив архітектурний відділ Цісарсько-королівської політехнічної школи у Львові (1914). Під час першої світової і українсько-польської воєн служив в австрійському війську, пізніше — в польському. 1921 року демобілізований у чині капітана артилерії. Того ж року став членом Політехнічного товариства у Львові.^[2] 1925 року заснував у Львові архітектурно-будівельне бюро спільно з Мар'яном Нікодемовичем. Реалізував у співавторстві з Нікодемовичем ряд споруд у Львові та Галичині. 1939 року місце проживання Штадлера віднотоване в довіднику на вулиці Крашевського, 23 (нинішня вулиця Крушельницької).^[3]

Реалізовані проєкти

• «Tanie domy» (дослівно — дешеві будинки) — колонія житлових будинків на нинішній вулиці Сахарова у Львові^[1].
• Лікарня Каси хворих у селищі Вигода поблизу Долини.
• Три будинки на вулиці Полтв'яній (нині проспект Чорновола)^[1].
• IV та V блоки триповерхових житлових будинків на вулиці Стрийській^[1].
• Житлові будинки для викладачів Львівського університету на вулиці Коцюбинського 11, 11а, 13 (1927, співавтор Мар'ян Нікодемович).^[4]
• Чотириповерховий дім для офіцерів на нинішній вулиці Руставелі, 30 у Львові, конкурсний проєкт. Спорудження тривало протягом 1928–1930 років. Співавтори Мар'ян Нікодемович і Стефан Брила.^[5]
• 27 житлових будинків Кооперативу працівників банку народного господарства на Филипівці у Львові.
• Будинок на нинішній вулиці Саксаганського, 8 у Львові (1931, співавтор Мар'ян Нікодемович)^[6][7].
• Керівництво спорудженням будинку Вищої школи зовнішньої торгівлі, нині — Львівська комерційна академія на вулиці Туган-Барановського, 10 (1935, співавтор Вавжинець Дайчак).^[8]
• Санаторій для працівників казначейства у Ворохті (1929).
• Участь у проєктуванні спортивного комплексу ковзанки на ставі Собка у Львові.^[9]