Мигович Олена Іванівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мигович.

Оле́на Іва́нівна Миго́вич (3 червня 1970(19700603), м. Миколаїв, Львівська область — 1 листопада 2000, Ужгород) — українська живописиця, графікеса, вишивальниця й керамістка. Вишивала шовком художні картини, займалася випалюванням на диньках. У 2018 році увійшла до друкованого та інернет видання «Енциклопедія сучасної України».^[1]

Мигович Олена Іванівна
Народилася	3 червня 1970(1970-06-03)  Миколаїв, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Померла	1 листопада 2000(2000-11-01) (30 років)  Ужгород, Україна
Громадянство	Україна
Національність	українка
Діяльність	живописиця, графікеса, вишивальниця, керамістка
Alma mater	Ужгородське училище декоративно-прикладного мистецтва
Батько	Іван Мигович
Мати	Ганна Мигович
Родичі	брат Віктор Мигович

Життєпис

Народилася в сім'ї Івана і Ганни Мигович, брат Віктор також художник.

Від 1986 — учасниця міських, обласних та міжнародних художніх виставок.

1991 — членкиня творчого об'єднання професійних художників Закарпаття.

1999, Київ — дипломантка всеукраїнської виставки образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва.

1989 — закінчила Ужгородське училище декоративно-прикладного мистецтва під керівництвом викладачів Л. Аверкієвої, А. Медведецької та В. Бочковського.

1 листопада 2000 року у віці 30 років загинула в автокатастрофі разом із матір'ю — мисткинею Ганною Мигович.

Твори

• «Вікторія», 1989
• «Портрет подруги», 1989
• «Фортіссімо», 1991

Нагороди

• Диплом 1-го ст. Міністерства культури і мистецтв України, Український центр культурних досліджень за участь у Всеукр. виставці образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва в рамках Всеукраїнського огляду нар. творчості в Палаці мистецтв «Український дім» (1999, Київ)
• Подяки Закарпатського обласного управління культури (1993, 1998)
• Подяка обласної державної адміністрації та обласної ради, Ужгород,1999.