Миколайчук Дмитро Васильович

Дмитро́ Васи́льович Миколайчу́к (01993-06-1313 червня 1993 — 02015-01-2424 січня 2015) — старший солдат Національної гвардії України, учасник російсько-української війни.

Дмитро Васильович Миколайчук
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	13 червня 1993(1993-06-13) Ломачинці
Смерть	24 січня 2015(2015-01-24) (21 рік) Виноградне
Військова служба
Роки служби	2013-2015
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Національна гвардія
Формування	16-й окремий батальйон НГУ
Війни / битви	Війна на сході України Оборона Маріуполя
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Миколайчук.

Життєпис

Народився 13 червня 1993 року в селі Ломачинці, Віньковецького району, Хмельницької області.

В 2000 році пішов до Говорівської школи. В 2007 році перейшов до Осламівської ЗОШ І-ІІІ ст., де закінчив 9 класів.

З 01.09.2009 p. по 30.06.2013 року навчався у Хмельницькому ВПТУ № 4 за професією «штукатур, лицювальник-плиточник, маляр». Переможець конкурсів фахової майстерності.

Після закінчення ПТУ вступив до Кам'янець-Подільського коледжу будівництва, архітектури та дизайну на заочну форму навчання.

З осені 2013 року проходив строкову службу у Внутрішніх військах.

Стрілець, Херсонська військова частина Південного ОТО НГУ.

Близько 9:20 24 січня 2015-го загинув внаслідок обстрілу з РСЗВ «Град» блокпосту Національної гвардії України, розміщеного на підступах до Маріуполя — у селищі Виноградному. Ще один військовослужбовець НГУ зазнав поранення, у селищі зруйновані кілька житлових будинків, лінії електропередач, газорозподільна станція.

Мав батьків, брата, дві сестри. Похований у селі Ломачинці.

Нагороди та вшанування

• Указом Президента України № 176/2015 від 25 березня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[1].
• 4 вересня 2018 року у місті Хмельницький на фасаді будівлі Хмельницького ВПТУ № 4 відкрили меморіальні дошки трьом полеглим на війні випускникам закладу, — Дмитру Миколайчуку, Руслану Ліщуку та Миколі Грабарчуку^[2].
• Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 24 січня^[3][4].