Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Калошин Микола Олександрович

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

Коротка інформація Микола Калошин, Народився ...

Мико́ла Олекса́ндрович Ка́лошин (4 травня 1911, с. Сасово, Єлатомський повіт, Тамбовська губернія — після 1972, Маріуполь) — український вчений-теплотехнік, кандидат технічних наук, доцент, видатний організатор освіти, багаторічний ректор Ждановського металургійного інституту (1951–1969), нині — Приазовський державний технічний університет (ПДТУ).

Remove ads

Біографія

Народився 4 травня 1911 року в багатодітній селянській родині в селі Сасово Єлатомського повіту Тамбовської губернії (нині місто Сасово, Рязанська область, Росія).

Закінчив Уральський політехнічний інститут (нині Уральський федеральний університет імені Б. Н. Єльцина) за спеціальністю «газо-пічне господарство». У 1938 році захистив кандидатську дисертацію під керівництвом доцента Марка Глінкова — відомого фахівця в галузі теплотехніки металургії.

У 1940 році вступив до Комуністичної партії, а в 1942 році працював завідувачем відділу Свердловського міського комітету партії. Пізніше обіймав керівні посади в Міністерстві зовнішньої торгівлі СРСР, за що був нагороджений орденом «Знак Пошани».

У 1950 році призначений завідувачем кафедри металургійних печей і енергетики Ждановського металургійного інституту, а в жовтні того ж року — заступником директора з навчальної роботи. У вересні 1951 року Калошин став ректором інституту й очолював його до липня 1969 року.

Remove ads

Ректорська діяльність

Під час його керівництва інститут зазнав значного розвитку. Після передачі навчальному закладу будівлі колишнього єпархіального училища у центрі Маріуполя створено перший навчальний корпус. Збудовано гуртожитки, бібліотеку, їдальню, спортивні майданчики та житлові будинки для викладачів.

За ініціативи Калошина відкрито нові кафедри — автоматизації металургійного виробництва, електротехніки, технології машинобудування. У 1954 році запущено аспірантуру, створено студентський спортивний табір поблизу Юр’ївки, а кількість студентів зросла більш ніж у п’ять разів.

Під його керівництвом інститут став провідним технічним закладом вищої освіти південного сходу України. У період 1960–1969 років розпочато будівництво третього навчального корпусу (введено в експлуатацію 1970 року), створено кафедру промислової теплоенергетики, лабораторії турбінних установок, гідравліки та тепломасообміну.

Remove ads

Наукова діяльність

Калошин поєднував адміністративну роботу з активною науковою діяльністю. Його дослідження охоплювали питання газодинаміки, теплофізики, роботи мартенівських печей і нагрівальних колодязів. Під його керівництвом на території заводу Азовсталь створено лабораторію, де проводилися випробування моделей печей і теплотехнічних агрегатів.

Кафедра «Металургійні печі та енергетика» стала центром розвитку наукових досліджень у галузі теплотехніки та джерелом кадрів для інших кафедр університету — автоматизації, електротехніки та теплоенергетики. Серед його вихованців — майбутні ректори ПДТУ: Капустін Євген Олександрович, Жежеленко Іван Павлович, Волошин В’ячеслав Степанович.

Вшанування пам’яті

У 2011 році, до 100-річчя від дня народження М. О. Калошина, ДВНЗ «ПДТУ» видав спеціальний випуск збірника наукових праць — Вісник Приазовського державного технічного університету. Серія: Економічні науки, присвячений його пам’яті.

Нагороди

Джерела

  • Маслов В. А., Шаламов Ю. Н. К 100-летию со дня рождения Н. А. Калошина // Вісник Приазовського державного технічного університету. Серія: Технічні науки. — Маріуполь, 2011. — Вип. 22.
  • Вісник Приазовського державного технічного університету. Серія: Економічні науки. — Вип. 21. — Маріуполь: ДВНЗ «ПДТУ», 2011. — 201 с.
  • Калошин, Николай Александрович // Російська Вікіпедія.

Шаблон:Ректори Приазовського державного технічного університету Шаблон:Приазовський державний технічний університет Шаблон:Металургійні вчені України

Remove ads
Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads