Микола Сапіга

Микола Сапіга (лит. Mykalojus Sapiega, пол. Mikołaj Sapieha, до 1525 — 1 листопада 1599, Берестя) — державний діяч Речі Посполитої. Син Павла Сапіги і Олени Гольшанської. Батько Миколи Пія Сапіги. Вчився в університетах Лейпцига (1545 — 1546) і Кенігсбергу (1547—1548).

Микола Сапіга
біл. Мікалай Паўлавіч Сапега
Портрет з коданської галереї, 1709
Народився	1525(1525)
Помер	1 листопада 1599(1599-11-01) Берестя
Поховання	церква в Кодені
Країна	Велике князівство Литовське Річ Посполита
Місце проживання	Річ Посполита
Діяльність	дипломат
Alma mater	Лейпцизький університет (1546) і Кенігсберзький університет (1548)
Титул	Воєвода
Посада	Мінський воєвода[1][2], Вітебський воєвода[3], воєвода Берестейський[4], Оршанський старостаd, річицький старостаd, маршалок господарський[5][2], Велізький старостаd, Суразький старостаd[3] і Q108028816?[6]
Конфесія	Православний
Рід	Сапіги
Батько	Павло Сопіга
Мати	Олена Гольшанська
Брати, сестри	Андрій Сапіга і Сапіга Богдан Павлович
У шлюбі з	1. Ганна Сангушко; 2. Ганна Вишневецька
Діти	Ян, Миколай, Кшиштоф, Фридерик, Олександр, Гаврило (Габріель), Гальшка
Герб
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сапіга.

Життєпис

Перепоховав останки діда, батька з Ботьків у церкві в Кодені, де потім був похований сам.

Служба

Ротмістр кінної хоругви під час Лівонської війни. Учасник Ульської битви 1564. Маршалок господарський 1566 — 1576. З 1576 фактичний воєвода новогрудський. Воєвода мінський з 1576, берестейський з 1588, вітебський з 1588. Староста річицький в 1570 — 1573, оршанський з 1588.

Дипломатична праця

Підписав акт Люблінської унії. Під час безкоролів'я 1586 один з кількох сенаторів, що вислали лист московському царю в справі унії Речі Посполитої і Московського царства. В 1587 році підтримав на виборах короля кандидатуру Сигізмунда Вази. Посол в Московське царство в роках 1577 — 1578. На Брестському сеймі 1596 року підтримав приєднання Речі Посполитої до антитурецької ліги.

Господарська діяльність

Власник Гольшан і Коденя. В 1580 році отримав за допомогою швагра Остафія Воловича трьохрічний контракт на варіння солі з королівських соляних шахт в Величці та Бохні. Солеварню розміщено в маєтку Миколи Сопіги — містечку Кодень. В 1584 році підписав контракт на виварку солі з руських соляних шахт, а в 1597 — з краківських соляних шахт.

Релігійні погляди

Православний. Симпатизував кальвінізму.

Див. також

• Сапіги

Джерела

• Юрій Гаврилюк. Сопіги — руський магнатський рід на Підляшші [Архівовано 24 грудня 2010 у Wayback Machine.].
• Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 4 грудня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 33. (пол.)