Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Милокумов Сергій Олександрович

український і російський художник З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

Сергій Олександрович Милоку́мов (нар. 6 січня 1961, Черкаси) — український і російський художник, педагог і громадський діяч. Член Спілки радянських художників України з 1988 року та Спілки дизайнерів України з 1989 року[1]; член комітету з геральдики так званої «Державної Ради Республіки Крим» з 2014 року та так званої «Експертної ради Громадської палати Республіки Крим»; член-кореспондент Російської академії мистецтв з 2019 року (відділення живопису)[2].

Коротка інформація Милокумов Сергій Олександрович, Народження ...
Remove ads

Життєпис

Народився 6 січня 1961 року в місті Черкасах (нині Україна). 1978 року із золотою медаллю закінчив Черкаську середню школу № 8[3]; 1983 року — з відзнакою[4] Харківський художньо-промисловий інститут, де був учнем Михайла Шапошникова, Ігоря Остапенка[5]. Проходив практику у Вищій школі дизайну та мистецтва HIF (Halle/s)[de] у Німеччині[4].

Працював провідним експертом торговельної фірми «Селто»; у 1997—2004 роках обіймав посаду арт-директора рекламної фірми «Рената»; протягом 2004—2013 років професор кафедри образотворчого мистецтва, методики викладання та дизайну Кримського гуманітарного університету в Ялті[1].

Мешкає в Ялті в будинку на вулиці Сосновій, № [6].

Remove ads

Творчість

Узагальнити
Перспектива

Працює у галузях станкового живопису (створює переважно натюрморти у стилях символізму, реалізму, імпресіонізму), книжкової та промислової графіки (розроб­ляє торговельні марки, етикетки)[1], плакату[5].

Серед живописних робіт
  • «Молочним Шляхом» (1991);
  • серія «Створення світу» (2004—2006);
  • «Дев'ять золотих рибок» (2006);
  • «Сім гранатів» (2010);
  • «Шотландські сни» (2010);
  • «Гліцинія» (2011);
  • «Сонячний вітер» (2011);
  • «День семи плодів» (2012);
  • «Плоди у вересні» (2012);
  • «Ґроно» (2012);
  • «Священний птах Ібіс або в очікуванні Великого Нілу» (2019);
  • «Ірисовий ранок» (2019);
  • «Дев'ять» (2019);
  • «Шотландські сни I» (2019);
  • «Створення світів» (2019);
  • «Шотландські сни II» (2019);
  • «Передчуття польоту Червоної бабки» (2019);
  • «Перерваний політ Червоної бабки I» (2019).
Автор

Бере участь у всеукраїнських, закордонних мистецьких виставках з 1972 року. Персональні виставки провів у Бремені у 1996 році, Чикаго у 2006 році, Центральному будинку художника[ru] у Москві у 2010 році, галереї «Артефакт» у Москві у 2011, 2012, 2015, 2017 роках, «Lark Gallery» у Лос-Анджелесі у 2014 році, Ялті у 2016 році[1][2]. У Ялті відкрито постійно діючу «Галерею Милокумова»[4].

Роботи художника знаходяться у колекціях Московського музею сучасного мистецтва, Лівадійського палацу, у Фонді культури та мистецтва Абу-Дабі, а також у приватних галереях Росії та Німеччини[2].

Remove ads

Відзнаки

  • Заслужений художник України (2002)[7];
  • Нагорода «Зірка упаковки України» (2003; за фірмовий стиль «Масандра»)[4];
  • Нагорода «Краща обкладинка» для книги «Біла Каравела» Петра Осадчука видавничого дому «Молодь»[4];
  • Премія Ялтинської міської ради імені Антона Чехова (2014)[2];
  • Золота медаль «За заслуги перед Академією» Російської академії мистецтв (2015)[2];
  • Подяка Російської академії мистецтв (2016)[2];
  • медаль «Князь Григорій Потьомкін-Таврійський» (2017)[2];
  • Державна премія Республіки Крим (2018)[2].

Примітки

Література

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads