Милорадович Дмитро Миколайович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Милорадович.

Дмитро Миколайович Милорадович (1869(1869) — після 1917) — український дворянин, офіцер Російського імператорського флоту. Депутат Державної думи Російської імперії II скликання^[ru] від Полтавської губернії.

Милорадович Дмитро Миколайович
Депутат Державної думи Російської імперії II скликання[ru] від Полтавської губернії
1907
Народження:	1869
Смерть:	не раніше 1917
Країна:	Російська імперія
Освіта:	Морський кадетський корпус
Рід:	Милорадовичі
Батько:	Микола Дмитрович Милорадович
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився 1869 року в українській дворянській родині Милорадовичів. Був правнуком таврійського губернатора Григорія Милорадовича.

Навчався в Морському кадетському корпусі. Після завершення навчання служив на кількох кораблях Російського імператорського флоту у званні офіцера. Здійснив навколосвітню подорож на кліпері «Джигіт^[ru]». 1892 року Милорадович супроводжував великого князя Миколу Олександровича (майбутнього імператора Миколу II) у його подорожі.

1893 року в чині мічмана пішов у відставку із флоту. Відтоді до 1901 року служив земським начальником Кременчуцького повіту. Після цього протягом кількох років був головою Кременчуцької повітової земської управи. У 1903 році засідав у складі спеціальної комісії управи стосовно вибору проєкту для спорудження будинку Полтавського губернського земства^[1]. За ініціативою Дмитра Милорадовича було створено Товариство сільських господарів Полтавської губернії та місцеве товариство заохочення конярства. Володів земельними наділами загальним розміром 1750 десятин.

6 лютого 1907 року обраний депутатом Державної думи Російської імперії II скликання^[ru] від Полтавської губернії. Входив до фракції октябристів та Групи правих і поміркованих. Працював у таких комісіях думи як продовольчій, із запитів та аграрній.

Після розпуску думи II скликання повернувся на Полтавщину, де очолив кременчуцький відділ Всеросійського національного союзу^[ru][2]. Доля після 1917 року невідома.

Родина

1898 року одружився з Марією Михайлівною Сухотіною^[3]. У шлюбі народилося двоє синів^[4]:

• Микола (нар. 1899, Кременчук);
• Кирило (1900–1959) — закінчив Петровський Полтавський кадетський корпус, воював у ЗСПР та Російській армії Врангеля, емігрував до Франції^[5][6].