Мирович Василь Якович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мирович.

Мирович Василь Якович (рос. Мирович Василий Яковлевич; нар. близько 1739–1740 в Тобольську — пом. 15 вересня 1764, Санкт-Петербург) — підпоручик 25-го Смоленського піхотного полку, збіднілий нащадок колись-то знатного українського козацько-старшинського роду, який у липні 1764 року здійснив спробу державного перевороту, намагаючись звільнити ув'язненого в Шліссельбурзькій фортеці Івана Антоновича, колишнього імператора, та посадити його на російський трон замість Катерини II.

Василь Якович Мирович
Мирович перед тілом Івана VI. Картина Івана Творожникова (1884)
Народився	1740(1740) Тобольськ
Помер	15 вересня 1764(1764-09-15) Санкт-Петербург
Рід	Мировичі
Підданство	Російська імперія
Походження	українець
Конфесія	православний

Затія кінчилась смертю в'язня, оскільки тюремна сторожа мала таємний і суворий припис іще Єлизавети Петрівни убити Івана в разі втечі. Самого Мировича згодом прилюдно обезголовили.

Життєпис

Походження

Дід Василя, Федір Іванович, був генеральним бунчужним в гетьмана Івана Мазепи й залишився з ним до кінця, а відтак емігрував. Його діти, Петро та Яків, із матір'ю Ганною Полуботок жили до 1723 р. у сім'ї дядька, пізніше в Санкт-Петербурзі, а по його смерті — «на наемных разных квартерах». Пів року вчились в академії, але через скруту покинули навчання. Опісля Яків став секретарем графа Антонія Потоцького, литовського посла до Росії. Разом із ним він їздив 1731 р. у Польщу, де навідував батька. В 1735 р. Я. Мировича призначили воєводою в Кузнецьку Сибірської губернії^[1].

«Шлиссельбургская нелепа»

У липні 1764 року Мирович, будучи офіцером караульної команди в Шліссельбурзькій фортеці, намагався здійснити палацовий переворот з метою скинення з престолу Катерини II і проголошення імператором Івана VI Антоновича. Спроба перевороту, можливо, була спричинена прагненням Мировича, посадивши на престол Івана VI, який перебував в ув'язненні у фортеці, домогтися розширення політичної автономії України. Уночі проти 5 липня 1764 року група солдатів на чолі з Мировичем захопила фортецю. Однак на цей час офіцери внутрішньої варти, відповідно до інструкції Катерини II, вже вбили Івана VI.

Страта

Мировича заарештували і за вироком Сенату 15 вересня 1764 стратили у Петербурзі.

У літературі

• «Бунт» Мировича став темою роману російського письменника українського походження Григорія Данилевського «Мирович».