Мить

У фізиці та філософії мить — нескінченно малий проміжок часу, проходження якого відбувається миттєво. У звичайній мові мить визначається як «точка або дуже короткий проміжок часу».

Неперервна природа часу та його нескінченна подільність були розглянуті Арістотелем у його «Фізиці», де він писав про парадокси Зенона. Філософ і математик Бертран Рассел все ще намагався визначити точну природу миттєвості через тисячі років.^[1]

У фізиці було запропоновано теоретичну нижню межу одиниці часу, яка називається час Планка, тобто час, необхідний для проходження світла на відстань однієї планківської довжини.^[2] Теоретично планківський час є найменшим вимірюванням часу, яке коли-небудь буде можливим, приблизно 10⁻⁴³ секунди.^[3] У рамках законів фізики, як їх розуміють сьогодні, інтервали, менші за планківський час, не можна ні виміряти, ні виявити будь-яких змін. Тому фізично неможливо за сучасних технологій визначити, чи існує якась дія, яка спричиняє реакцію «миттєво», а не в короткий проміжок часу, недоступний для спостереження чи вимірювання.

Станом на листопад 2016 року найменший визначений часовий інтервал при прямих вимірах становить близько 850 зептосекунд (850 × 10⁻²¹ секунди).^[4]

Див. також

• Час
• Нескінченно мала величина