Михайлов Володимир Степанович

Михайлов Володимир Степанович (15.01.1920 — 5.09.1991) — учасник Радянсько-німецької війни, командир взводу станкових кулеметів 1-го стрілецького батальйону^[1][2] (за іншими даними — командир відділення^[3] або кулеметник^[4]) 241-го гвардійського стрілецького полку 75-ї гвардійської стрілецької дивізії 30-го стрілецького корпусу 60-ї Армії Центрального фронту, Герой Радянського Союзу (17.10.1943), гвардії сержант^[5] (за іншими даними — старший сержант^[6] або молодший сержант^[7])^[8].

Михайлов Володимир Степанович
Народження	15 січня 1920(1920-01-15) с. Прудище (зараз Красногородський район, Псковська область), РФ
Смерть	5 вересня 1991(1991-09-05) (71 рік) м. Красноярськ, СРСР
Поховання	Бадалицьке кладовищеd
Країна	СРСР
Рід військ	стрілецькі війська
Роки служби	1940 −1946
Партія	КПРС
Звання	гвардії сержант
Війни / битви	Радянсько-німецька війна Чернігівсько-Прип'ятська операція Битва за Дніпро Битва за Київ (1943)
Нагороди	Медалі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Михайлов.

Біографія

Народився 15 січня 1920 року в с. Прудище (зараз Красногородський район, Псковська область). В 1929 році родина переїхала до с. Дубровка Козульського району Красноярського краю. Закінчив 5 класів школи, з 1933 року працював у колгоспі. Закінчив курси при Ачинському сільсько-господарчому технікумі^[9][10], працював агрономом. Був обраний секретарем комсомольськоі організації колгоспу «Червоний партизан» Козульського району^[11].

В 1940 році призваний до Червоної Армії, служив на Далекому Сході, закінчив полкову школу молодших командирів^[12]. В 1943 році вчився у Благовіщенському піхотному училищі.

З березня 1943 року гвардії молодший сержант Михайлов В. С. — кулеметник 1-го стрілецького батальйону 241-го гвардійського стрілецького полку 75-ї гвардійської стрілецької дивізії. Брав участь в битві на Курській дузі, був поранений^[1].

В. С Михайлов особливо відзначився при форсуванні ріки Дніпро північніше Києва восени 1943 року, у боях при захопленні та утриманні плацдарму на правому березі Дніпра в районі сіл Глібівка та Ясногородка (Вишгородський район Київської області). Командир 241-го гвардійського стрілецького полку гвардії підполковник Бударін М. П. в нагородному листі написав, що 24.9.1943 року Михайлов першим з кулеметом форсував ріку Дніпро під сильним вогнем противника. Зайняв вогневу позицію і відбив три атаки противника, знищивши до 70 солдатів і офіцерів. Був поранений, але з поля бою не пішов.

25.9.1943 року взяв на себе командування взводом, коли вибув командир взводу. Висунувся із кулеметом попереду бойових порядків і відбив 13 контратак противника, знищивши 105 солдатів і офіцерів. В бою на плацдармі був поранений і евакуйований в госпіталь^[13].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за мужність і героїзм проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму гвардії молодшому сержанту Михайлову Володимиру Степановичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»^[14].

Після госпіталю сержант Михайлов повернувся у свою частину. В кінці листопада 1943 року у бою за визволення України зі свого кулемету відбивав контратаки противника, наносячи йому важких втрат. Був нагороджений медаллю «За відвагу»^[4].

Воював у Прибалтиці, Польщі, Німеччині. Звільнений в запас у 1946 році (за деякими даними в званні майора^[1]).

Після війни жив в м. Красноярськ, закінчив крайову партшколу, був на партійній роботі.

Помер 5 вересні 1991 року. Похований на Бадаликському кладовищі у Красноярську.

Нагороди

• медаль «Золота Зірка» № 1562 Героя Радянського Союзу (17 жовтня 1943)
• Орден Леніна
• Орден Вітчизняної війни1 ступеня
• Медалі

Посилання

• Михайлов Володимир Степанович (рос.). // Сайт «Герои страны».
• Михайлов В. С. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• Музей Ачинского педагогического колледжа (рос.)
• Герой Советского Союза Владимир Степанович Михайлов (рос.)