Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Глінка Михайло Іванович
російський композитор З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Миха́йло Іва́нович Глінка (20 травня [1 червня] 1804 — 3 [15] лютого 1857, Берлін) — російський композитор, засновник російської класичної музики.
Remove ads
Життя і творчість
Узагальнити
Перспектива
Народився у селі Новоспаське Смоленської губернії. Його прадід був польським шляхтичем з роду Глінок гербу Тшаска (пол. Trzaska) — Вікторин Владислав Глінка (пол. Wiktoryn Władysław Glinka). Після втрати Польщею Смоленська 1654 року В. В. Глінка прийняв московське підданство і перейшов у православ'я. Царська влада зберегла за ним володіння на Смоленщині та шляхетські привілеї, в тому числі герб.
Дитинство композитора минало в маєтку батька, відставного капітана Івана Миколайовича Глінки.
У 1817 батьки привозять Михайла до Санкт-Петербургу і влаштовують у Шляхетний пансіон при Головному педагогічному інституті (у 1819 перейменовано у Шляхетний пансіон при Санкт-Петербурзькому університеті), де його гувернером був поет, майбутній декабрист Вільгельм Кюхельбекер. У Петербурзі Глінка бере уроки у провідних музикантів, зокрема в ірландського піаніста і композитора Джона Філда. У пансіоні Глінка знайомиться з Олександром Пушкіним, який відвідував там свого молодшого брата Лева, Глінкиного однокласника.
У 1830 подорожував до Італії, разом із своїм знайомим (від 1927 року) Миколою Івановим, де познайомився з багатьма музикантами, зокрема з Вінченцо Белліні та Гаетано Доніцетті.
У 1833-1834 мешкав у Берліні, де займався гармонією і контрапунктом із Зігфрідом Деном. Після повернення до Росії Глінка взявся до роботи над першою своєю першою оперою «Життя за царя» (прем'єра у Петербурзі, 27 листопада 1836). Був призначений капельмейстером Придворної співочої капели (на цій посаді залишався близько двох років).
9 грудня 1836 відбулася прем'єра першої опери Глінки — «Життя за царя». Прем'єра другої опери, «Руслан і Людмила» за поемою Пушкіна, відбулася 27 листопада 1842 року і виявилася не дуже вдалою, хоча згодом саме ця опера була визнана найбільшим досягненням композитора.
Говорячи про зв'язки композитора з Україною, потрібно зазначити, що Михайло Глінка неодноразово бував у Чернігові, Ічні, Ніжині, Григорівці, Монастирищах. А в Качанівці у маєтку Тарновських в 1838 працював над оперою «Руслан і Людмила» (написав низку номерів, зокрема баладу Фіна і марш Чорномора), уривки з якої вперше виконав хор мецената Григорія Тарновського.
У 1838 датуються дві пісні Михайла Глінки, написані на вірші Віктора Забіли: «Не щебечи соловейку» та «Гуде вітер вельми в полі». Його іменем названа вулиця у Чернігові та альтанку в Качанівці. У своїх «Записках» і листах композитор повідомляє, що працював над симфонічною увертюрою «Тарас Бульба» за однойменною повістю Гоголя, але, на жаль, жодного нотного матеріалу цього твору не збереглося. Подібне трапилося і з начерками його опери «Двомужниця». Дані про ці твори також у «Спогадах про М. І. Глінку» потверджує композитор і критик Олександр Сєров, близький знайомий Глінки.
На сороковому році життя Глінка вирушив у тривалу подорож Іспанією та Францією. Перебуваючи в Мадриді та Севільї, записав кілька народних мелодій, які пізніше використав у своїх творах (симфонічні увертюри «Ніч у Мадриді» й «Арагонська хота»); у Парижі познайомився і зблизився з Берліозом. Потім Глінка повернувся на певний час до Росії; останні роки його життя минули в невпинних мандрівках. Окрім двох опер, Глінка скомпонував багато романсів, ряд п'єс для фортепіано і для оркестру (у тому числі Камаринську і Вальс-фантазію), кілька камерно-інструментальних ансамблів.
Помер у Берліні 3 (15) лютого 1857.
Remove ads
Список творів
- Опери
- Симфонічні твори
- Симфонія на дві російські теми (1834, закінчив і оркестрував Віссаріон Шебалін)
- Музика до трагедії М. В. Кукольника «Князь Холмський» (1842)
- Іспанська увертюра № 1 «Блискуче капричіо на тему Арагонської хоти» (1845)
- «Камаринська», фантазія на дві російські теми (1848)
- Іспанська увертюра № 2 «Спогади про літню ніч у Мадриді» (1851)
- «Вальс-фантазія» (1839, 1856)
- Камерно-інструментальні твори
- Соната для альта і фортепіано (незакінчена; 1828, дороблена Вадимом Борисовським в 1932)
- Блискучий дивертисмент на теми з опери Белліні «Сомнамбула» для фортепіанного квінтету і контрабаса
- Великий секстет Es-dur для фортепіано та струнного квінтету (1832)
- «Патетичне тріо» d-moll для кларнета, фагота і фортепіано (1832)
- Романси і пісні
Вокальна музика українською мовою
- Не щебечи соловейку (на слова В. Забіли)
- Гуде вітер вельми в полі (на слова В. Забіли)
в перекладах українською мовою
- У перекладі Бориса Тена — «Жаворонок»[9], «Попутная песня»[10]
- У перекладі В. Сосюри — «Щоночі в дванадцять годин…» («в 12 часов по ночам»)[11]
- У перекладі Юрія Отрошенка[12]:
- «Не спокушай мене» («не искушай меня»)
- «О пам'ять серця» («память сердца»)
- «Переможець» («победитель»)
- «До Моллі» («К Молли»)
- «Баркарола»
- «Жайвір» («Жаворонок»)
- Пісня Ільїнішни з драми «Князь Холмський»
- «Подорожня пісня» («Попутная песня»)
- «Стій, мій коню вороний» («Стой, мой верный, бурный конь»)
- «Сумнів» («Сомнение»)
- «Прошу, красуне, не співай» («Не пой, красавица, при мне…»)
- «На схилах Грузії» («На холмах Грузии»)
- «У крові — жар, вогонь бажання» («В крови горит огонь желанья»)
- «Я вас любив»
- «Я вас люблю»
- «Я мить чудову пам'ятаю» («Я помню чудное мгновенье…»)
- «Як любо з тобою мені» («Как сладко с тобою мне быть»)
Remove ads
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads