Мови Швейцарії

Чотири національні мови Швейцарії — німецька, французька, італійська та ретороманська (романшська).^[2] Німецька, французька та італійська зберігають рівний статус офіційних мов на національному рівні у Федеральних зборах Швейцарії, тоді як романшська мова використовується офіційно лише в спілкуванні з людьми, які нею розмовляють.^[2] У деяких ситуаціях вживають латину, зокрема в поширеній самоназві країни лат. Confoederatio Helvetica.^[3]

Мови
Офіційна мова	німецька, французька, італійська, романшська
Національна мова	Німецька 62.6%    Французька 22.9%    Італійська 8.2%    Романшська 0.5%
Мови іммігрантів	англійська 5.4% португальська 3.7% албанська 3.2% сербохорватська 2.5% іспанська 2.4% інші 7.7%
Розкладка клавіатури	QWERTZ
Джерела	FSO[1]

Історія

Основними мовами мешканців Швейцарії з 1910 по 2018 роки у відсотках були такі:^[4][5][6]

Рік	Німецька	Французька	Італійська	Романшська	Інші
2018	62.2	22.9	8.0	0.5	н.в
2015	63.0	22.7	8.4	0.6	5.3
2013	63.5	22.5	8.1	0.5	н.в
2010	65.6	22.8	8.4	0.6	н.в
2000	63.7	20.4	6.5	0.5	9.0
1990	65.6	19.2	7.6	0.6	8.9
1980	65.0	18.4	9.8	0.8	6.0
1970	64.9	18.1	11.9	0.8	4.3
1960	69.4	18.9	9.5	0.9	1.4
1950	72.1	20.3	5.9	1.0	0.7
1941	72.6	20.7	5.2	1.1	0.4
1930	71.9	20.4	6.0	1.1	0.6
1920	70.9	21.3	6.1	1.1	0.6
1910	69.1	21.1	8.1	1.1	0.6

Державні мови

Німецька

Докладніше: Швейцарський діалект і Німецька Швейцарія

Німецькомовна частина Швейцарії (нім. Deutschschweiz; фр. Suisse alémanique; італ. Svizzera tedesca; ромш. Svizra tudestga) становить близько 65 % Швейцарії (Північно-Західна Швейцарія, Східна Швейцарія, Центральна Швейцарія, більшість Швейцарського плато та більша частина Швейцарських Альп).

У сімнадцяти швейцарських кантонах німецька мова є єдиною офіційною мовою (Ааргау, Аппенцелль-Ауссерроден, Аппенцелль-Іннерроден, Базель-Штадт, Базель-Ланд, Гларус, Люцерн, Нідвальден, Обвальден, Шаффхаузен, Швіц, Золотурн, Санкт-Галлен, Тургау, Урі, Цуг та Цюрих).^[7]

Французька

Докладніше: Романдія

Романдія (фр. Romandie, la Suisse romande; нім. Romandie, Welschland, Welschschweiz; італ. Svizzera romanda) — франкомовна частина Швейцарії. Він охоплює територію кантонів Женеви, Во, Невшателя та Юри, а також франкомовні частини кантонів Берн (німецькомовна більшість), Вале (франкомовна більшість) та Фрібур (франкомовна більшість). 1,9 мільйона людей (або 24,4 % швейцарського населення) проживають у Романдії.^[8]

Італійська

Докладніше: Італійська Швейцарія

Італійська Швейцарія (італ. Svizzera italiana; ромш. Svizra taliana; фр. Suisse italienne; нім. italienische Schweiz) — італомовна частина Швейцарії, яка включає кантон Тічино та південну частину Граубюнден. Італійською розмовляють також у долині Гондо (веде до перевалу Сімплон, на південній частині вододілу) у Вале.

Регіон займає площу приблизно 3500 км² і має загальну чисельність населення близько 350 000 жителів,^[9] при цьому кількість італомовних, що проживають у Швейцарії, становить 545274 (близько 7 % населення Швейцарії).

Романшська

Докладніше: Романшська Швейцарія

Хоча романшська є однією з чотирьох офіційних мов країни, нею розмовляють менш ніж 0,5 % швейцарців.

Мова з'явилася внаслідок змішання вульгарної латини, якою розмовляли солдати й колонізатори, та ретійської — мови місцевого населення. Вона залишалася в регіоні основним способом спілкування аж до XV століття, коли Реція увійшла до першої конфедерації швейцарських кантонів — Вільної держави Трьох Ліг. Офіційною мовою Ліг стала німецька, а романшська залишилася в ізольованих альпійських селищах.

Сьогодні швейцарський уряд щороку виділяє близько 7,6 млн швейцарських франків на її захист і популяризацію.^[10]

Див. також

• Населення Швейцарії
• Швейцарці
• Швейцарія