Модель Дюпона

Модель Дюпона (англ. DuPont Analysis) — метод фінансового аналізу, що розкладає рентабельність власного капіталу (ROE) на ключові показники для виявлення драйверів ефективності діяльності підприємства. Метод вперше був розроблений у 1912 році фінансовим відділом компанії «DuPont de Nemours» з метою оцінки операційної ефективності та управління капіталом^[1]. З часом підхід набув широкого поширення серед фінансових аналітиків і став стандартом для порівняння компаній різних галузей.

Опис моделі

Модель Дюпона базується на розкладенні показника рентабельності власного капіталу (ROE, Return on Equity) на три основні компоненти^[2]:

П'ятикомпонентна модель додає деталізацію операційної ефективності та податкового навантаження:

Операційна маржа = Операційний прибуток / Дохід

Ефективність витрат = Операційні витрати / Дохід

Податковий вплив = Чистий прибуток / Операційний прибуток після сплати податків

Сім-компонентна модель включає чистий обіг основних засобів та інвестиційну політику.

Приклад розрахунку

Компанія «А» має:

Чистий прибуток — 50 млн грн

Виторг — 500 млн грн

Активи — 1000 млн грн

Власний капітал — 500 млн грн

Розрахунки:

Рентабельність продажу = 50 / 500 = 0.10 (10 %)

Оборотність активів = 500 / 1000 = 0.5

Фінансове плече = 1000 / 500 = 2

Тоді ROE = 0,10 × 0,5 × 2 = 0.10 (10 %).

Застосування

Внутрішній аналіз ефективності бізнес-підрозділів

Порівняння конкурентів у галузі

Оцінка впливу стратегії фінансування та операційних змін

Інвестиційний аналіз і прийняття рішень

Переваги і обмеження

Переваги

Дозволяє деталізувати вплив окремих чинників на загальну рентабельність власного капіталу.

Сприяє виявленню слабких місць у ланцюгу створення вартості.

Застосовна для компаній з різними обліковими політиками при узгодженні формул.

Обмеження

Не враховує якісні фактори, такі як управлінські рішення поза балансом.

Залежить від облікових методів і може бути спотворена при різних стандартах обліку.

Фінансовий леверидж підвищує ризик, що не зображено в моделі.

Критика

Модель ігнорує грошові потоки та ліквідність компанії.

Не враховує ризики й волатильність ринку.

Може давати хибні сигнали при екстремальних економічних умовах.

Див. також

• Показники фінансової стійкості
• Рентабельність власного капіталу