Мокре (Сяноцький повіт)

Мокре (пол. Mokre) — село в Польщі, у гміні Загір'я Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 423 особи (2011^[1]).

Село Мокре пол. Mokre Греко-католицька церква Координати 49°27′12″ пн. ш. 22°09′59″ сх. д. Країна ПольщаПольща Воєводство Підкарпатське воєводство Повіт Сяноцький повіт Гміна Загір'я Населення 423 особи (2011[1]) Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 13 Поштовий індекс 38-542 Автомобільний код RSA SIMC 0362654 GeoNames 764472 OSM ↑2906835 ·R (Гміна Загір'я) Мокре Мокре (Польща) Мокре Мокре (Підкарпатське воєводство)  Мокре у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Мокре.

Розташування

Село Мокре розташоване за 20 км на захід від міста Сянік. До акції Вісла було українське.

Через село пролягає залізниця № 107 (в селі наявний перестанок) і повітова шосейна дорога № 2229R Прусік-Височани.

Недалеко від Мокрого розташоване село Морохів, у якому діє православна парафія.

Історія

У період І Речі Посполитої — воєводство Русь, земля Сяноцька.

З 1772 село в складі Австро-Угорщини належало до округи Ліської а пізніше Сяноцької в Галичині. До 1914 Сяноцький судовий повіт, Буківська ґміна.

12 листопада 1872 року через село пролягла залізниця.

У 1898 році в селі було 560 жителі і 81 будинок, крім Лемківської спільноти жили тут також Жиди та Поляки. Наприкінці XIX ст. тут діяла пошта та телефон. Населення було зайняте у посталих у тій місцевості копальнях з видобутку сирої нафти. У 1900 році в селі було 592 жителі, загальна площа села було тоді 561 га^[2].

З листопада 1918 до січня 1919 разом з іншими 33 селами входило до складу Команчанської Республіки.

Село відзначалося національною свідомістю, у міжвоєнний період тут діяв осередок Товариства Рідної школи.

В 1939 р. в селі було переважно лемківське населення: з 690 жителів села — 650 українців, 25 поляків і 15 євреїв^[3].

13 вересня 1944 р. село було окуповане совіцькими військами^[4].

До 1947 р. в селі була греко-католицька громада парохії Морохів Буківського деканату. Метричні книги велися з 1784 р.^[5]

Після Другої світової війни частину лемків вивезли в СРСР. У 1947 р. під час операції «Вісла» депортували на понімецькі землі^[6] 473 українців, на їх місце заселили поляків.

Гайовим з лісничівки «Grzybowska» у лісах недалеко від села Мокре був Йосип Одинак.

У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Українці (лемки) з села Мокрого, ансамбль «Ослав'яни», «Свято культури над Ославою»

Ослав'яни

Фольклорний ансамбль пісні і танцю «Ослав'яни» засновано в селі Мокрому 1972 року, а серед ініціаторів його створення і багаторічним керівником був покійний Євген Могила. Назву ансамблю дала річка Ослава, що тече неподалік села, є вона символом регіону і творить неповторну атмосферу околиці.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][7]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	216	32	148	36
Жінки	207	30	123	54
Разом	423	62	271	90