Молинь Валентина Дмитрівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Молинь.

Валентина Дмитрівна Молинь (нар. 1 січня 1964 Україна) — українська педагогиня. Кандидат мистецтвознавства (2011), доцент. Завідувачка кафедри образотворчого мистецтва та академічних дисциплін Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв. Член НСХУ (2005).

Валентина Дмитрівна Молинь
Народилася	1 січня 1964(1964-01-01) (61 рік)  Україна
Громадянство	УРСР →  Україна
Національність	українка
Відома завдяки	педагогиня, мистецтвознавець
Alma mater	Косівський державний інститут декоративного мистецтва
Науковий ступінь	кандидат мистецтвознавства
Заклад	Косівський державний інститут декоративного мистецтва
Членство	Національна спілка художників України

Життєпис

Закінчила Косівський технікум народних художніх промислів імені В.Касіяна за спеціальністю «Художня кераміки», здобула кваліфікацію майстра-художника.

1996 року закінчила Українську академію мистецтва в Києві за спеціальністю «Мистецтвознавство».

Навчалася в аспірантурі Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Рильського Національної академії наук України (1998—2002).

Наукова діяльність

Автор 52 наукових статей про творчість народних майстрів Гуцульщини та професійних художників у наукових збірниках: «Мистецтвознавство України», «Мистецькі обрії», «Українська академія мистецтва», «Вісник Львівської національної академії мистецтв», «Вісник Прикарпатського університету» та фахових виданнях «Образотворче мистецтво», «Народознавчі зошити»^[1].

У 2011 р. захистила кандидатську дисертацію «Народне мистецтво Гуцульщини та Покуття в художньо-культурному житті Галичини другої половини ХІХ — першої третини ХХ століття» за спеціальністю 17. 00. 06 — декоративне і прикладне мистецтво^[2].

Авторка та співавторка видань

1. Краса рідного краю — альбом про творчість Геннадія Малявського (2000),
2. Анатолій Калитко (2002),
3. Анатолій Калитко. Живопис, графіка (2007),
4. Іванна Ділета (2009),
5. Микола Тимків (2009)^[3],
6. Мелодія живопису Анатолія Калитка (2012),
7. Творчі здобутки Йосипа Приймака,
8. Василь і Микола Девдюки (2013).