Монгольське завоювання Зигії

Монгольське завоювання Зигія — низка військових кампаній монголів у 1237—1240 роках, наслідком чого стало встановлення зверхності Монгольської імперії над Зигією.

Монгольське завоювання Зигії
Монгольські завоювання
Дата: 1237 — 1240 Місце: Північний Кавказ Результат: Встановлення монгольської зверхності
Сторони
Монгольська імперія	Зигія
Командувачі
Када'ан Мунке	Тукар Тукбаш

Передумови

1220 року монгольські війська почали вторгнення на Кавказ. 1222 року вони завдали поразки Державі Ширваншахів та Дербентському емірату, з боями пройшли Дагестан. Після цього завдали поракзи аланам і половцями поодинців. В результаті деякі з молодших ханів останніх стали відступати на південь і захід, включаючи родючі річкові долин Кубані. На той час усю долину річки Кубань разом з притоками, до кордонів з Аланією охоплювала держава Зигія та її васальні князівства.

1236 року монгольські війська під проводом Бату захопило Надволжя, а у 1237 році — Волзьку Болгарію.

Перебіг подій

Побоючись союзу Зигії з половцями, що мешкали в Криму та на Дону Бату відправив 1237 року війська на підкорення цієї країни. Тукар, цар Зигії, ймовірно діяв спільно з аланськими правителями. Втім зигське військо не змогло протистояти військовій організації монголів. Тукар загинув в битві того ж року. Боротьбу продовжив його родич Тукбаш. Останній загинув у 1238 році, зазнавши поразки. Монголи успішно встановили контроль над більшою частиною долини річки Кубань Частина зигів відступила вискоко у гори.

Оскільки хан Бату планував військову кампанію проти північноруських князівств й вважаючи зигів приборканими, він наказав своїм військам повернутися у ставу на Ітілі. Цим скористалися князі зигів, що відновили напади на залоги монголів. В результаті 1239 року Бату знову відправив потужне військо, яке з великими складнощами у 1240 році приборкала рештків зигів.

Вільгельм де Рубрук, посланець Франції до Сартака, перебуваючи в цих місцях у 1253 році вказував, що зигі «не схилялися перед монгольським пануванням», незважаючи на те, що ціла п'ята частина монгольських армій у той час була віддана справі придушення їх опору^[1].

Наслідки

Золотій Орді загалом вдалося підкорити регіон, встановивши тут більш-менш міцну владу. Великої шкоди було завдано населенню, яке частково було знищено, частково перетворено на рабів. Зникли численні великі селища, історичні будівлі, православні храми.