Монкодонья

Монкодонья хорв. Monkodonja — високогірне укріплене городище кастельєрської археологічної культури доримського і доіллірійського періоду. Знаходиться поблизу сучасного міста Ровінь в хорватському регіоні Істрія. Було заселене в період бронзової доби в 1800 — 1200 роках до н.е. і покинуте після вторгнення іллірійського племені Істрів, яких пов'язують з культурою полів поховальних урн. ^[1]

Монкодонья
45°04′14″ пн. ш. 13°41′53″ сх. д.
Тип	археологічна пам'ятка
Країна	Хорватія : ISO3166-1 alpha-3:HRV; ISO3166-1 цифровий:191;
Розташування	м. Ровінь
Монкодонья (Хорватія)
Монкодонья у Вікісховищі

Вхідні ворота

Укріплене городище Монкодонья має довжину близько 250 метрів, ширину 155 метрів та овальну форму. ^[2] Місто складалося з трьох частин. На вершині пагорба знаходився акрополь, оточений захисним муром завдовжки близько 1 кілометра, шириною 3 метри і заввишки понад 3 метри. Залишки великих кам'яних і дерев'яних споруд зі складною структурою показують, що в цьому районі проживали представники знаті. За межами акрополя знаходилися верхнє і нижнє місто. Там розташовувалися майстерні й житлові будинки, що мали набагато простіший вигляд, ніж споруди акрополя. Населення Монкодоньї становило близько 1000 осіб.

Як свідчать залишки мікенської кераміки, Монкодонья підтримувала торговельні зв'язки з мікенською культурою. Монкодонья є одним з найдавніших поселень міського типу, в архітектурі якого простежується вплив Греції.