Море Санденс

Море Санденс (англ. Sundance Sea) — епіконтинентальне море що існувало в Північній Америці в середньо-пізньому юрському періоді мезозойської ери^[1]. Воно було рукавом теперішнього Північного Льодовитого океану і простягалося через те, що зараз є західною Канадою, до центральної західної частини Сполучених Штатів. Море відступило, коли нагір'я на заході почало підійматися.

Стратиграфія

Море Санденс існувало не один раз. Геологічні дані свідчать про те, що море було насправді серією з п'яти послідовних морських трансгресій, кожна з яких була відділена від інших ерозійним заляганням, — які наступали та відступали починаючи з середнього юрського періоду^[1]. Суходільні відклади формації Моррісона (які утворились внаслідок ерозії пагорбів на заході), осіли згори морських відкладень Санденса, коли море в останній час регресувало в кінці юрського періоду^[2][3].

Осадові гірські породи, що утворилися в і навколо моря Санденс, часто багаті скам'янілостями.

Фауна

Море Санденс було багате видами тварин. Gryphaea була надзвичайно поширеною; також знайдено зуби акул. Крім риб, косяками плавали белемніти і певною мірою амоніти. Криноїди і двостулкові заповнювали морське дно. Ophthalmosaurus, великий іхтіозавр, плавав у морях і користувався своїми великими, довгими щелепами, щоб ловити белемнітів-«кальмарів». Pantosaurus, криптоклеїдний плезіозавр розміром з тюленя, полював на більш легку здобич — рибу. Найбільшою морською рептилією у морі Санденс був Megalneusaurus, великий пліозавр, схожий на ліоплевродона. Його скам'янілості були знайдені на Алясці та у Вайомінгу, які обидва були покриті морем Санденса в часи його існування.

У періоди відступу моря динозаври та інші юрські наземні тварини відвідували береги, про що свідчить палеологічна ділянка «Red Gulch Dinosaur Tracksite» поблизу Шелл, штат Вайомінг.