Морозов Володимир Іванович (1940)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Морозов.

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Володимир Морозов.

Щодо інших людей з таким самим прізвищем, іменем та по-батькові див. Володимир Іванович Морозов.

Володимир Іванович Морозов (4 березня 1940(19400304), Красноводськ, Красноводська область, Туркменська РСР, СРСР — 8 лютого 2023, Київ) — український радянський веслувальник, байдарочник, триразовий олімпійський чемпіон, трикратний чемпіон світу, двократний чемпіон Європи.

Володимир Іванович Морозов Володимир Іванович Морозов
Загальна інформація
Національність	українець
Громадянство	СРСР  Туркменістан  Україна
Місце проживання	Україна
Народження	4 березня 1940(1940-03-04) Красноводськ, Красноводська область, Туркменська РСР, СРСР
Смерть	8 лютого 2023 року м.Київ, Україна
Зріст	182 см
Вага	88 кг
Спорт
Країна	СРСР
Вид спорту	веслування на байдарках
Дисципліна	Б-1 4×500 м, Б-2 1000 м, Б-4 1000 м, Б-4 10000 м
Клуб	СКА (Красноводськ) СКА (Київ)
Участь і здобутки
Світові змагання	Чемпіонат світу з веслування на байдарках і каное 1963, 1966, 1971, 1973
Регіональні змагання	Чемпіонат Європи з веслування на байдарках і каное 1963, 1965, 1967, 1969
Олімпійські ігри	Літні Олімпійські ігри 1964, 1968, 1972
Найвищий рейтинг	1
Нагороди Літні Олімпійські ігри Золото 1964 Токіо Б-4 1000 м Золото 1968 Мехіко Б-2 1000 м Золото 1972 Мюнхен Б-4 1000 м Чемпіонати світу Срібло 1963 Яйце Б-1 4×500 м Бронза 1966 Берлін Б-4 1000 м Золото 1966 Берлін Б-4 10000 м Золото 1970 Копенгаген Б-4 1000 м Золото 1971 Белград Б-4 1000 м Срібло 1973 Тампере Б-4 1000 м Чемпіонати Європи Срібло 1963 Яйце Б-1 4×500 м Бронза 1965 Бухарест Б-4 10000 м Срібло 1967 Дуйсбург Б-4 1000 м Золото 1967 Дуйсбург Б-4 10000 м Золото 1969 Москва Б-2 1000 м Державні нагороди Орден «За заслуги» ІІ ступеня Файл:Honored master of sports of the USSR.jpg

Повний тезка спортсмена Володимира Івановича Морозова, який теж є олімпійським чемпіоном з веслування на байдарках, але 1976 року.

Біографія

Молоді роки

Народився 4 березня 1940(19400304) у місті Красноводськ, Красноводська область, Туркменська РСР, СРСР (нині місто Туркменбаші, Балканський велаят, Туркменістан).

Тренувався у спортивному клубі армії міста Красноводська, потім Києва.

Спортивна кар'єра

У 1963 році став срібним призером у дисципліні Б-1 4×500 м на Чемпіонаті Європи та світу з веслування на байдарках і каное у місті Яйце, Югославія.

У 1964 році став золотим призером (разом з Миколою Чужиковим, В'ячеславом Іоновим та Анатолієм Гришиним) у дисципліні Б-4 1000 м на Літніх Олімпійських іграх у Токіо, Японія.

У 1965 році став бронзовим призером (разом з Миколою Чужиковим, В'ячеславом Іоновим та Анатолієм Гришиним) у дисципліні Б-4 10000 м на Чемпіонаті Європи з веслування на байдарках і каное у Бухаресті, Румунія.

У 1966 році став бронзовим (разом з Олександром Шапаренком, Юрієм Стеценком та Георгієм Карюхиним) у дисципліні Б-4 1000 м та золотим призером (разом з Володимиром Морозовим, В'ячеславом Іоновим та Анатолієм Гришиним) у дисципліні Б-4 10000 м на Чемпіонаті світу з веслування на байдарках і каное у Берліні, НДР.

У 1967 році став срібним у дисципліні Б-4 1000 м та бронзовим призером (разом з Валерієм Діденко, В'ячеславом Іоновим та Анатолієм Гришиним) у дисципліні Б-4 10000 м на Чемпіонаті Європи з веслування на байдарках і каное у Дуйсбурзі, ФРН.

У 1968 році став золотим призером (разом з Олександром Шапаренком) у дисципліні Б-2 1000 м на Літніх Олімпійських іграх у Мехіко, Мексика.

У 1969 році став золотим призером (разом з Олександром Шапаренком) у дисципліні Б-2 1000 м на Чемпіонаті Європи з веслування на байдарках і каное у Москві, СРСР.

У 1970 році став золотим призером (разом з Юрієм Філатовим, Валерієм Діденком та Юрієм Стеценком) у дисципліні Б-4 1000 м на Чемпіонаті світу з веслування на байдарках і каное у Копенгагені, Данія. Також зайняв четверте місце (разом з Олександром Шапаренком) у дисципліні Б-2 1000 м.

У 1971 році став золотим призером (разом з Юрієм Філатовим, Валерієм Діденком та Юрієм Стеценком) у дисципліні Б-4 1000 м на Чемпіонаті світу з веслування на байдарках і каное у Белграді, Югославія.

У 1972 році став золотим призером (разом з Юрієм Філатовим, Валерієм Діденком та Юрієм Стеценком) у дисципліні Б-4 1000 м на Літніх Олімпійських іграх у Мюнхені, ФРН.

У 1973 році став золотим призером (разом з Юрієм Філатовим, Валерієм Діденком та Миколою Хохлом) у дисципліні Б-4 1000 м на Чемпіонаті світу з веслування на байдарках і каное у Тампере, Фінляндія.

У період 1962–1972 рр. ставав неоднократним чемпіоном СРСР на різних дистанціях в складі різних екіпажів.

Подальше життя

У 1972 закінчив Київський державний інститут фізичної культури.

У 2012 році, «За вагомий особистий внесок у розвиток і популяризацію фізичної культури і спорту, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 60-річчя участі українських спортсменів в Олімпійських іграх», його було нагороджено орденом «За заслуги» II ступеня^[1].

Нагороди

• Звання «Заслужений майстер спорту СРСР» (1966)
• Орден «Знак Пошани»
• Орден Трудового Червоного Прапора
• Орден «За заслуги» II ступеня (2012)^[1]

Література

• Штейнбах В.Л. Большая олимпийская энциклопедия. — Москва : Олимпия Пресс, 2006. — Т. 2. — 968 с. — ISBN 5-94299-089-1. (рос.)