Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Морозівка (селище)
поселення у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим, не має статусу окремого населеного пункту З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Морозівка (до 1948 року — Алсу́в[1]; крим. Alsuv) — поселення у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим, не має статусу окремого населеного пункту.[2] До 7 вересня 2023 року — віддалена частина міста Севастополя, в Балаклавському районі.
.svg)
.svg)
Розташоване приблизно за 9 км на схід від Балаклави, на південному боці річки Чорної над Чорнорічинським каньйоном.
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Стародавнє поселення південно-західного Криму Алсу засноване приблизно у середині IV століття[3], або, на думку деяких істориків, набагато раніше (IV—III століття до н. е.)[4], нащадками готів і аланів, що змішалися з місцевим населенням[5]. Приблизно з XII століття Алсу, як і всі околишні поселення, входило до складу християнського князівства Феодоро[6]. Після падіння у 1475 році Мангупа село, разом з усіма землями князівства, увійшла до складу Мангупского кадилику Кефінського еялета Османської імперії. У ці роки внаслідок політики османів, а також тісних економічних й особистих зв'язків місцевого християнського населення з жителями Кримського ханства — мусульманами відбувалася ісламізація населення Алсу і, згідно із «Відомостями про виведених із Криму в Приазов'я християнах» А. В. Суворова, жодного християнина в селі до 1778 року не залишилося[7].
Офіційно до складу Кримського ханства село входило близько 9 років: з в 1774 році до окупації Росією в 1783 році. Після анексії Криму Російською імперією[8] село спорожніло внаслідок еміграції кримських татар у Туреччину, спричиненого політикою російської адміністрації[9], тому в Камеральному Описі Криму 1784 року воно не значиться.
Уперше згадується Алсу (Кальсу в основному варіанті) у губернаторських документах від 3 жовтня 1796 року з нагоди виділення землі офіцерам й обер-офіцерам Грецького батальйону за браком землі в Балаклаві[10].
За російським адміністративним поділом, від 8 лютого 1784 року, Алсу перебувало на території Чоргунской волості Сімферопольського повіту Таврической губернії, але у Відомості про всі селища у Сімферопольському повіті 1805 року село ще не значиться (видимо, постійного населення ще не було)[11].
Після адміністративної реформи 1829 року землі Алсу віднесли до Байдарской волості[12], а в 1838 році, після утворення Ялтинского повіту[13] і переформування волостей — до Байдарской волості Ялтинского повіту. Тоді ж Алсу вперше позначають на карті 1842 року як село з 20 дворами[14]. Згідно зі «Списком населених місць Таврійської губернії по відомостях 1864 р.», за результатами VIII ревізії 1864 року в казенному селі Алсуй (Алсу) у 9 дворах значилося 50 жителів-греків (9 дворів і на карті 1865 року, тільки на ній село записане як Олсуй[15])
Після установи у 1873 році Севастопольського градоначальства, Алсу, разом з іншими околицями Балаклави, передали у його склад, що зафіксовано в «Пам'ятній книзі Таврической губернії 1889» і там же записано, що за результатами Х ревізії 1887 року в Алсу в 22 дворах проживало 112 осіб[16]. У градоначальстві село знаходилось до радянської реформи адміністративного поділу у 1921 році[17].
З 1923 року, як відзначено в результатах Всесоюзного перепису 1926 року Алсу віднесено до Камарської сільради Севастопольського району[18] (з 1931 року — Балаклавского). 27 червня 1944 року, постановою ГКО, кримські греки були депортовані в Центральну Азію[19], а Указом Президії Верховної Ради РСФСР від 18 травня 1948 року Алсу Балаклавского району перейменоване в Морозівку[20].
За рішенням виконавчого комітету Севастопольської міської Ради депутатів трудящих від 14 серпня 1962 року № 442, згідно з адміністративно-територіальним поділом УРСР та України, з 1962 року не має статусу окремого населеного пункту у складі Балаклавського району Севастопольської міськради.
Офіційно розселено до 1968 року[21], але реально існують кілька житлових будинків (на 1998 рік населення 30 осіб[22]). Проте місцевість не залишена, бо поряд з селом існує дитячий оздоровчий табір «Алсу».
У 2000-них роках у селі з'явився Паїсіївський православний монастир[23]. Неподалік села знаходиться недобудований Запасний командний пункт Чорноморського флоту.
У 2014 році після окупації Криму та Севастополя Росією, Морозівка незаконно «отримала» статус села.
З 7 вересня 2023 року місцевість передана до Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим, однак, вона досі не має статусу окремого населеного пункту.[24][25]
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads