Моріс Ґольдгабер

Мо́ріс Ґо́льдгабер (нім. Moritz Goldhaber; 18 квітня 1911(19110418), Львів — 11 травня 2011, США) — фізик-ядерник (США).

Maurice Goldhaber
Народився	18 квітня 1911(1911-04-18) (114 років) Львів, Австро-Угорщина
Помер	11 травня 2011(2011-05-11)[1][2][…] (100 років)  США
Місце проживання	США
Країна	США
Національність	австрієць
Діяльність	фізик, фізик-ядерник, викладач університету
Alma mater	Кембриджський університет
Галузь	ядерна фізика
Заклад	Іллінойський університет
Науковий ступінь	доктор філософії
Науковий керівник	Джеймс Чедвік
Вчителі	Джеймс Чедвік
Відомі учні	Норман Рамзей
Членство	Національна академія наук США Американська академія мистецтв і наук Американське філософське товариство[3] AAAS[3] Американське фізичне товариство[3]
Відомий завдяки:	нейтрино, хіральність
Брати, сестри	Гершон Ґольдгаберd
У шлюбі з	Gertrude Scharff Goldhaberd[4]
Нагороди	премія Енріко Фермі
Моріс Ґольдгабер у Вікісховищі

Біографія

Навчався в Кембриджському університеті. З 1945 — професор фізики (Іллінойський університет).

М. Ґольдгабер відкрив, що ядро атома важкого водню складається з протона і нейтрона. Результати його досліджень та відкриттів 1937 року були використані під час розробки перших атомних реакторів. Вчений відкрив, що берилій є добрим гальмівником (сповільнювачем) швидких нейтронів, що сприяє кращому розщепленню атомів урану. Відтоді берилій широко використовується в ядерних реакторах.

М. Ґольдгабер — член Національної академії наук, Американського філософського товариства, почесний доктор бельгійського Лювенського, Нью-Йоркського, Тель-Авівського університетів. Вчений — лауреат багатьох нагород, зокрема, Пам'ятної відзнаки Роберта Оппенгеймера, Національної медалі науки. Він також удостоєний премії Енріко Фермі за досягнення в галузі ядерної фізики (вручив особисто тодішній Президент США Білл Клінтон).