Мор Едуард Володимирович

Едуард Володимирович Мор (рос. Эдуа́рд Влади́мирович Мор; нар. 4 жовтня 1977, Селидове) — колишній український, пізніше російський футболіст, що грав на позиції захисника. Відомий за виступами у московському «Спартаку» та ряді інших російських команд вищого та першого дивізіонів, та молодіжну збірну Росії, в Україні грав у вищій та першій лізі за луганську «Зорю» та луцьку «Волинь».

Едуард Мор
Едуард Мор
Особисті дані
Повне ім'я	Едуард Володимирович Мор
Народження	4 жовтня 1977(1977-10-04) (48 років)
	Селидове, СРСР
Зріст	184 см
Вага	80 кг
Громадянство	Україна  Росія
Позиція	захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	завершив виступи
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1993–1996 «Хімік» (Сєвєродонецьк) 58 (10) 1996–1997 «Зоря» (Луганськ) 43 (5) 1998–2000 «Спартак» (Москва) 31 (1) 1999–2000 →  «Спартак-2» (Москва) 47 (4) 2000–2004 «Сатурн» (Раменське) 53 (1) 2003 →  «Чорноморець» (Новоросійськ) 11 (0) 2005 «Волинь» 4 (0) 2005 «Орел» 18 (0) 2006 «Хімки» 31 (2) 2007 «Торпедо» (Москва) 30 (1) 2008 «Вітебськ» 28 (2) 2009 «Промінь-Енергія» (Владивосток) 17 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1999 Росія (U-23) 5 (0)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мор.

Клубна кар'єра

Едуард Мор народився у Селидовому, проте заняття футболом розпочав у Сєвєродонецьку, куди на той час переїхали його батьки, в місцевій ДЮСШ, де його першим тренером був Олександр Кучеренко.^[1][2] Продовжив свої заняття футболом Едуард Мор в луганському спортінтернаті, де його тренером був Сергій Горковенко.^[1][2] Після закінчення навчання в спортінтернаті молодий футболіст повернувся до Сєвєродонецька, де розпочав виступи у місцевому «Хіміку», який на той час грав у першій українській лізі.^[1] У Сєвєродонецьку Мор грав до кінця 1996 року, запрошувався до київського «Динамо»^[2][1], а з початку 1997 року став гравцем луганської «Зорі»^[2][1], яка на той час уже вибула до першої ліги. У «Зорі» перспективний футболіст виступав лише до кінця 1997 року, а з початку 1998 року став гравцем московського «Спартака», за який, зі слів самого Мора, завжди уболівав та мріяв виступати.^[3][1][2] Перший рік у московській команді захисник з України провів у дублі, і лише після успішних виступів у основному складі «червоно-білих» на Кубку Співдружності взимку 1999 року головний тренер «Спартака» Олег Романцев перевів Мора до основного складу.^[1] За наступні 2 роки відіграв в основному складі «Спартака» 31 матч, та двічі став у його складі чемпіоном Росії, запрошувався до молодіжної збірної Росії, у зв'язку із чим прийняв російське громадянство.^[2][1] Проте до середини 2000 року футболіст поступово втратив місце в основному складі, і керівники клубу вирішили продати його до підмосковного клубу «Сатурн».^[4] У команді з Раменського Мор також не завжди потрапляв до основного складу, причиною чого сам футболіст вважає велику кількість легіонерів у команді^[5], деякий час віддавася в оренду до новоросійського «Чорноморця». На початку 2005 року футболіст став гравцем клубу вищої української ліги луцької «Волині», де може вважатися першим російським легіонером за всю її історію.^{[6][комент. 1]} Проте в українській команді Мор зіграв лише 4 матчі у чемпіонаті^[7], та покинув клуб. Пізніше у своїх інтерв'ю футболіст часто критикував головного тренера лучан Віталія Кварцяного, звинувачуючи його у відсутності розуміння тактики гри, та навіть у фізичному насиллі над футболістами.^[8] Другу половину 2005 року Едуард Мор провів у клубі «Орел» із однойменного міста, що виступав у першій російській лізі. У 2006 році Мор став гравцем підмосковного клубу «Хімки» із однойменного міста, із якою став переможцем першої російської ліги.^[9][10] Проте у вищий російський дивізіон футболіст не повернувся, а з початку 2007 року став гравцем московського «Торпедо»^[11], яке на той час вибуло до першої ліги. Проте у сезоні ще недавно один із лідерів російського футболу зайняв лише 6 місце^[12], і Едуард Мор, зігравши 30 матчів за автозаводців^[13], достроково покинув команду.^[14] У 2008 році Едуард Мор грав за білоруський клуб вищої ліги «Вітебськ» із однойменного міста. У 2009 році повернувся до Росії, де став гравцем першолігової команди «Промінь-Енергія» з Владивостока^[15], який і став його останнім професійним клубом. У 2010 році Едуард Мор грав за аматорську команду «Школа М'яча».^[16] у 2012 році грав за аматорську команду «Ставровець» із Ставрово Владимирської області, після чого завершив кар'єру футболіста.

Виступи за збірні

Після переїзду до Москви Едуарду Мору швидко надійшла пропозиція про виступи у складі молодіжної збірної України, і футболісту з приводу цього дзвонив особисто тодішній старший тренер молодіжної збірної Віктор Колотов.^[2][1] Одночасно футболіста почали активно запрошувати і до російської молодіжної збірної. Проте після тривалих роздумів футболіст вибрав пропозицію російської збірної, та прийняв російське громадянство.^[2][1] У російській молодіжній збірній зіграв 5 матчів протягом 1999 року, які одночасно були відбірковими матчами до Олімпійських ігор 2000 року^[2], після чого до збірних Росії не залучався.

Після завершення футбольної кар'єри

У 2012 році Едуард Мор закінчив московську Вищу школу тренерів, та отримав диплом категорії «В».^[3] У 2016 році він заснував Академію любительського футбола Едуарда Мора.^[17]

Виступає експертом на телеканалі «Матч ТВ».^[18]

Досягнення

• Чемпіон Росії:

«Спартак» (Москва): 1999, 2000^{[комент. 2]}

• Переможець першого дивізіону першості Росії — 2006.