Мосейчук Наталія Миколаївна

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Мосейчук.

Ната́лія Мосейчу́к, до шлюбу Петрусенко, у другому шлюбі Раєвська (нар. 30 травня 1973, Теджен, Туркменська РСР) — українська журналістка, ведуча, ютуберка. Ведуча програми ТСН та ток-шоу «Право на владу» на телеканалі 1+1^[1], кураторка соціального проєкту «Право на освіту», кураторка Школи супергероїв, кураторка премії для вчителів Global Teacher Prize Ukraine^[2].

Мосейчук (Раєвська) Наталія Миколаївна
Народилася	30 травня 1973(1973-05-30) (52 роки) Теджен, Марийська область, Туркменська РСР, СРСР
Громадянство	Україна
Діяльність	журналістка, ведуча новин, телеведуча
Alma mater	Житомирський педагогічний інститут імені Івана Франка (1995)
Знання мов	українська і російська
Заклад	ТОВ «ТРК „Студія 1+1“»
Нагороди	Відзнака Верховної Ради України Журналіст року 2009 Орден княгині Ольги ІІ ступеня
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

За рейтингом журналу «Фокус» Мосейчук входить у 20 найуспішніших телеведучих України^[3] та у рейтинг 100 найбільш впливових жінок України^[4]. У 2021 році увійшла до рейтингу Топ 100 успішних жінок України за версією видання Новое Время^[5].

Життєпис

Народилася 30 травня 1973 року в Теджені, Тедженський район^[d], Марийська область, Туркменська РСР. Батько — військовик Микола Федорович Петрусенко, мати — освітянка Ганна Миколаївна Петрусенко^[6]. Брат: Петрусенко Олександр Миколайович.

У 1990 році закінчила середню школу в Бердичеві Житомирської області^[7]. У 1995 році закінчила факультет іноземних мов Житомирського педагогічного університету^[8]. Студенткою влаштувалася на житомирське обласне телебачення на посаду журналістки та телеведучої^[9].

У першому шлюбі з Мосейчуком Леонідом Леонідовичем. 1998 року народила сина Антона. У другому шлюбі з Раєвським Іллєю Івановичем у 2012 році народила сина Матвія^[10].

Кар'єра

• 1993 р. — почала працювати журналісткою і ведучою на Житомирському обласному телебаченні.
• 1997 р. — ведуча інформаційно-розважальної програми «Ранкове ревю» на телеканалі «Інтер».
• 1998 р. — ведуча новин на каналі «Ютар».
• 1999 р. — ведуча новин телекомпанії «Експрес-інформ».
• 2003 р. — ведуча служби інформації «5 каналу». Авторка і ведуча програми «VIP-жінка».
• У серпні 2006-го р. перейшла на канал «1+1» як ведуча Телевізійної служби новин (ТСН). Також була авторкою та ведучою проєкту «Приховане життя» про публічну і непублічну сторони життя відомих політиків^[8].Перехід Мосейчук на 1+1 генпродюсер «5 каналу» Юрій Стець прокоментував так: «Я точно знаю, що це не бажання більше заробити й не бажання, власне, піти з „5 каналу“. У неї була мрія працювати на 1+1 і, на мою думку, саме в цьому слід шукати причини». Мосейчук в інтерв'ю «Львівському порталу» сказала, що приводом послужило звільнення з каналу декількох значущих для неї фігур — зокрема ведучого, «вчителя і друга» Романа Скрипіна. А також висловила думку, що до того часу «канал чесних новин» помітно змінився: «Це вже були не ті новини, які ми робили у 2004-му…»^[11].
• На початку жовтня 2016 року стала разом з Сергієм Івановим ведучою ток-шоу «Право на владу»^[12].
• 2017 року — стала кураторкою премії Global Teacher Prize Ukraine та створила номінацію «Вибір серцем», мета якої знайти вчителів, які мають час, сили та натхнення і навчають маленьких пацієнтів у медичних установах.
• Веде основні випуски ТСН, що виходять на 1+1 о 19:30^[13].

Благодійність

2017 року Мосейчук ініціювала рух «Право на освіту» і працює з командою однодумців, щоб запровадити якісне шкільне навчання у всіх дитячих лікарнях.

2017 — зустрілась з Юрієм Синицею, що потребував пересадки нирки, провела з ним фотосесію та долучилась до кампанії збору коштів. Було зібрано 60 тис. євро^[14].

1 червня 2018 року під час благодійного марафону у День захисту дітей Мосейчук допомогла зібрати 650 тис. грн для відкриття класу Школи Супергероїв у відділені інтенсивної та еферентної терапії гострих інтоксикацій при Національній дитячій клініки Охматдит. Гроші використали на ремонт, обладнання та фонд для оплати роботи вчителів майбутньої школи.^[15] Мосейчук є кураторкою Школи супергероїв^[16].

В ефірі ТСН Мосейчук розповіла про історію двох 8-річних друзів. Микиті Федоренку з важким захворюванням хотів допомогти його друг Лука. Він шукав донорів серед однокласників та влаштував ярмарок у школі, щоб зібрати гроші. Після сюжету в ТСН за декілька днів було зібрано 35 тисяч євро. Операція пройшла успішно^[17].

В ефірі ток-шоу «Право на владу» звернулася до президента Володимира Зеленського щодо трагічної загибелі двох батьків-лікарів від коронавірусу. Вона попросила взяти під особистий контроль долю їхнього сина, 13-річного Антона, який на той час перебував на апараті ШВЛ, а також справи всіх лікарів, з якими сталося лихо під час пандемії^[18].

Відкриття класів Школи супергероїв у Дніпрі

У серпні 2020 року Наталія Мосейчук в онлайні відкрила Школу супергероїв в онковідділенні Херсонської дитячої обласної клінічної лікарні^[19].

У грудні 2020 року — відкрила нову Школу супергероїв для дітей у лікарні КП "Дніпропетровське обласне клінічне лікувально-профілактичне об'єднання «Фтизіатрія» у Дніпрі. Це вже друга школа для маленьких пацієнтів Дніпропетровщини. У листопаді в онко відділенні обласної дитячої клінічної лікарні запрацювала перша в регіоні Школа Супергероїв^[20].

У березні 2021 року — відкрила новий, вже третій клас Школи Супергероїв у Охматдиті.

В Україні зараз працюють 8 Шкіл Супергероїв: 3 класи та бібліотека у національній лікарні Охматдит у столиці, дві школи в Житомирі, в Херсоні та дві у Дніпрі. Також відкрита школа в опіковому центрі в Києві.

Global Teacher Prize Ukraine

У 2021 році в межах власної номінації «Вибір серцем» на премії Global Teacher Prize Ukraine Наталія Мосейчук нагородить двох вчителів. Першу премію отримає вчитель, який працює у школі при лікарні. Другу премію, вперше та спільно з благодійною організацією Схід-SOS, вручать вчителю або волонтеру, який навчає дітей у школі в прифронтовій зоні.

Погляди та критика

Наталія Мосейчук неодноразово виступала проти мовного закону^[21][22][23], а тих, хто порушує мовне питання під час російського вторгнення 2022, називала «українськими гнидами»^{[24][25][26][27]}. 2019 року, говорячи про українську мову, заявила, що цитує допис Євгена Черняка, сказавши «Бізнес нагодує, мова не нагодує»^[28]. Як виявилось, Євген такого в дописі, який наживо читала Мосейчук, не писав (включно з історією редагувань допису)^[29].

У вересні 2023 запропонувала взяти на поруки Коломойського^[30].

Назвала ботами людей, які критикували її поведінку на передачі «Право на владу», спричинивши суспільний резонанс^[31].

Авторка вислову «Війна проти власного Президента — війна з державою»^[32].

У травні 2024 року заявила в інтерв'ю, що її син Антон пов'язав своє життя з іншою країною і повертатися до України не збирається^[33].

Нагороди та відзнаки

• Лавреатка Всеукраїнської премії «Жінка III тисячоліття» в номінації «Рейтинг» (2006 р.).
• Журналістка року у сфері електронних ЗМІ^[34]
• 2013 р. — премія Телетріумф у номінації «Ведучий/ведуча інформаційної програми»
• 2018 р. — премія Телетріумф у номінації «Ведучий/ведуча інформаційної програми»^[35]
• 24 серпня 2022 року — Указом Президента України № 593/2022 нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня^[36]