Москалець Костянтин Федорович

Костянтин Федорович Москалець (червень 1906, містечко Мена Чернігівської губернії, тепер місто Чернігівської області — 9 серпня 1983, Київ) — український радянський і компартійний діяч, депутат Верховної Ради УРСР 3—5-го скликань. Обирався членом Президії Верховної Ради УРСР. Член Ревізійної комісії КП(б)У в 1949—1954 роках. Член ЦК КПУ в 1954—1961 роках.

Москалець Костянтин Федорович
Народився	1906(1906) містечко Мена, Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер	9 серпня 1983(1983-08-09) Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Національність	українець
Діяльність	державний діяч
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Москалець.

Біографія

Народився в бідній селянській родині. З восьми років працював підпасичем у сільського пастуха, а з п'ятнадцяти років — наймитував у заможних селян на Фастівщині. З 1923 по 1928 рік працював чорноробом Фастівського районного відділу комунального господарства, робітником механічного млина в містечку Корнині на Житомирщині. У 1924 році вступив до комсомолу.

Член ВКП(б) з 1926 року.

З 1928 році навчався на робітничому факультеті при Київському індустріальному інституті та на енергетичному факультеті Київського індустріального інституту.

Після закінчення інституту з 1937 року працював черговим електротехніком, інженером, начальником цеху, секретарем партійної організації на Київській гідроелектростанції № 2.

У 1938—1940 роках — у Червоній армії, служив комісаром полку.

У 1940—1941 роках — парторг ЦК ВКП(б) Київської гідроелектростанції № 2, інструктор ЦК КП(б)У.

З 24 квітня 1941 року — секретар Київського міського комітету КП(б)У по промисловості. Учасник оборони міста Києва від німецьких військ. У 1941—1942 роках — інструктор ЦК КП(б)У.

З листопада 1942 по 1944 рік — завідувач відділу електростанцій Свердловського обласного комітету ВКП(б).

З 1944 по лютий 1948 року — секретар Київського міського комітету КП(б)У з кадрів.

У березні 1948 — 5 лютого 1949 року — секретар Київського обласного комітету КП(б)У з кадрів.

5 лютого 1949 — травень 1950 року — 2-й секретар Київського обласного комітету КП(б)У.

У березні (затв.) 1950 — січні 1953 року — завідувач відділу партійних, профспілкових і комсомольських органів ЦК КП(б)У.

З січня по травень 1953 року — інспектор ЦК КПУ.

У травні 1953 — 9 червня 1960 року — голова Української республіканської ради професійних спілок. Обирався членом Президії ВЦРПС, входив до керівних органів Всесвітньої Федерації Профспілок.

У червні 1960 — квітні 1965 року — заступник, з квітня 1965 року — 1-й заступник міністра соціального забезпечення Української РСР.

Потім — персональний пенсіонер союзного значення у місті Києві.

Нагороди

• орден Леніна (6.12.1957)
• три ордени Трудового Червоного Прапора (23.01.1948,)
• орден «Знак Пошани»
• орден Червоної Зірки (2.05.1945)
• Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (15.06.1966)
• медалі

Література

• Горлач М. Вірна опора партії комуністів. Профспілки України у боротьбі за здійснення ленінського плану комуністичного будівництва. — Київ, 1966.