Мостовенко Дмитро Карпович

Дмитро́ Ка́рпович Мостове́нко (нар. 1895 — пом. 1975) — радянський та польський військовик часів Другої Світової війни, генерал-полковник танкових військ (11.07.1946).

Мостовенко Дмитро Карпович
Народження	1895(1895) Урюпінськ, Область Війська Донського, Російська імперія
Смерть	1975(1975) Мінськ, Білоруська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	Сухопутні війська
Рід військ	танкові війська
Роки служби	1918–1954
Звання	Генерал-полковник танкових військ
Командування	11-й механізований корпус 3-й танковий корпус
Війни / битви	Громадянська війна в Росії Німецько-радянська війна
Нагороди	Медаль «За оборону Москви» Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест) Орден «Хрест Грюнвальда» 1 ступеня Хрест Заслуги (Польща)

Біографія

Народився у 1895 році.

В лавах РСЧА з 1918 року. Учасник громадянської війни в Росії, під час якої командував батальйоном, згодом — полком на Південному фронті. У 1921–1922 роках — начальник загону ЧОН Хоперської округи.

У 1926 році закінчив Військову академію РСЧА. З жовтня 1926 по червень 1929 року — начальник оперативної частини штабу 45-ї стрілецької дивізії. У 1929–1930 роках — начальник штабу 75-ї стрілецької дивізії.

У 1931 році закінчив бронетанкові курси при Військово-технічній академії імені Ф. Е. Дзержинського. Командував танковим полком в Уральському ВО.

З квітня 1932 по вересень 1933 року — начальник автобронетанкових військ Окремої Червонопрапорної Далекосхідної армії.

У 1933–1938 роках — начальник командного факультету Військової академії механізації та моторизації імені Й. В. Сталіна.

У 1938–1941 роках — начальник автобронетанкового управління Західного особливого ВО.

11 березня 1941 року генерал-майор танкових військ Д. К. Мостовенко призначений командиром 11-го механізованого корпусу Західного ОВО.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. В перші дні війни частини корпуса вели важкі прикордонні бої в районі Гродно, брали участь в контрударі радянських військ на Білосток. 28 червня 1941 року корпус потрапив у оточення й був розбитий на групи. Група, якою командував генерал-майор Д. К. Мостовенко, приєдналась до 24-ї стрілецької дивізії генерал-майора К. М. Галицького й 14 липня 1941 року вийшла до своїх^[1].

З серпня по грудень 1941 року — помічник командувача Західним фронтом по автобронетанковим військам.

З грудня 1941 по березень 1942 року — начальник автобронетанкового відділу оперативного управління Генерального штабу РСЧА.

31 березня 1942 року призначений командиром 3-го танкового корпусу. Пробув на цій посаді до 3 вересня 1942 року.

У вересні 1942 року призначений помічником командувача, а в жовтні того ж року — командувачем бронетанковими і механізованими військами Західного фронту.

З вересня по грудень 1943 року — перший заступник начальника Військової академії механізації і моторизації імені Й. В. Сталіна.

У грудні 1943 року призначений командувачем бронетанковими і механізованими військами Війська Польського. На цій посаді пробув до кінця війни. По її закінчкнні — головнокомандувач бронетанковими військами Польської Народної Армії.

У 1947–1950 роках — командувач бронетанковими військами Одеського ВО.

У 1950–1953 роках — командувач бронетанковими військами Білоруського ВО.

У 1953 призначений заступником начальника Військової академії бронетанкових військ імені Й. В. Сталіна.

У 1954 році генерал-полковник танкових військ Д. К. Мостовенко вийшов у відставку.

Помер у 1975 році.

Військові звання

• 20.02.1938 — комбриг;
• 04.06.1940 — генерал-майор танкових військ;
• 07.02.1943 — генерал-лейтенант танкових військ;
• 11.07.1946 — генерал-полковник танкових військ.

Нагороди і почесні звання

Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденами Суворова 1-го ступеня, Кутузова 1-го ступеня й медалями.

Нагороджений низкою польських орденів і медалей, серед яких: Орден Відродження Польщі ступеня командора, Хрест Грюнвальда 1-го ступеня, Хрест Заслуг^[2].

6 грудня 1967 року рішенням Гродненської міської ради присвоєне звання «Почесний громадянин міста Гродно»^[3].