Моше Кацав

Моше́ Каца́в (івр. משה קצב) (* 5 грудня 1945, Язд, Іран) — ізраїльський державний діяч іранського походження, 8-й президент Ізраїлю (2000—2007).

Моше Кацав
משה קצב‬
Моше Кацав
8-й Президент Ізраїлю
1 серпня 2000 — 1 липня 2007
Попередник	Езер Вейцман
Наступник	Шимон Перес
Народився	5 грудня 1945(1945-12-05) (79 років) Єзд, Іран
Відомий як	політик
Громадянство	Іран→ Ізраїль
Національність	єврей
Alma mater	Єврейський університет і Молодіжне село Бен-Шемен
Політична партія	Лікуд
У шлюбі з	Gila Katsavd
Релігія	Ортодоксальний юдаїзм
Нагороди	почесний доктор Університету імені Бар-Іланаd honorary doctor of the China Agricultural Universityd (2003)
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився в Єзді, Іран. Сім'я переїхала до Тегерана, коли він був немовлям.

У серпні 1951 року вся родина Кацава емігрувала до Ізраїлю. Спочатку родину поселили до наметового табору «Шаар Ха-Алія» поблизу Хайфи, відтак Кацави переїхали до наметового табору на перехресті Кастина, де невдовзі виросло місто Кір'ят-Малахі. Середню освіту Моше Кацав здобував у молодіжному селі Бен-Шемен і в школі «Беєр Товія». Військову службу проходив у військах зв'язку, де дослужився до капрала. Під час служби отримував численні відпустки, аби допомогти родині.

Після закінчення служби в ЦАХАЛ Моше Кацав працював службовцем у банку Ха-Поалім, потім в НДІ сільського господарства. Також був кореспондентом газети «Єдіот Ахронот» з 1966—1968 рр. і очолював організацію «Цаїрей Бней Бріт», де познайомився зі своєю майбутньою дружиною Гілою Парадні.

У 1969 почав навчання в Єврейському університеті в Єрусалимі на факультетах історії та економіки. Очолював студентський осередок правої організації «ГАХАЛ». Моше Кацав є почесним доктором гуманітарних наук Університету Небраска.

В тому ж 1969 році в 24 роки став наймолодшим мером в історії Ізраїлю, очоливши муніципалітет Кір'ят-Малахі. Однак, через кілька місяців, Кацав лишив цю посаду. Пізніше він очолював цей муніципалітет у 1974—1981 роках.

Брав участь у Шестиденній війні.

22 березня 2011 року ізраїльський суд засудив екс-президента країни Моше Кацава, визнаного винним у скоєнні двох зґвалтувань та низці сексуальних домагань, до семи років ув'язнення; свою провину не визнав. Семирічний термін ув'язнення відбуває у в'язниці ізраїльського міста Рамле «Маасіягу».

Робота в кнесеті та уряді

1977-1981 — обраний до кнесету від правої партії «Лікуд».

1978-1979 особисто зорганізував репатріацію іранських євреїв до Ізраїлю.

1981-1984 — міністр будівництва в урядах Менахема Бегіна й Іцхака Шаміра.

1984-1988 — міністр праці в уряді національної єдності.

1988-1992 — міністр транспорту в уряді Іцхака Шаміра.

1992-1996 — керівник опозиційного блоку Лікуд у парламенті.

В 1993 претендував на посаду лідера партії Лікуд, та на загальнопартійних виборах зазнав поразки, набрав лише 6,5 відсотків голосів.

1996-1999 — заступник прем'єр-міністра і міністр туризму в уряді Біньяміна Нетаньягу.

У 2000 висунутий від партії «Лікуд» кандидатом на посаду президента Ізраїлю.

2000-2007 — президент Ізраїлю, виграв у Шимона Переса. Моше Кацав став першим кандидатом від правих сил, обраним на посаду президента.

Відвідини України

Як Президент Ізраїлю, 21-23 січня 2001 року Моше Кацав здійснив робочий візит в Україну. Цей візит став першим офіційним візитом ізраїльського Президента до України^[1]. В рамках візиту була підписана Угода між Урядом України та Урядом Держави Ізраїль про співробітництво в сфері дослідження та використання космічного простору в мирних цілях^[2],^[3] . 21 січня 2001 року Моше Кацав відвідав Харків, де взяв участь у церемонії відкриття відділення Інституту терапії Академії медичних наук України, оснащеного за фінансової підтримки ізраїльських спонсорів. 22 січня 2001 року Моше Кацав вшанував пам’ять жертв голокосту в Бабиному Яру. У 2001 році біля пам’ятника «Менора» від його імені була встановлена пам'ятна дошка з привезеного з Ізраїлю світлого граніту^[4], на якій були вибиті герб Ізраїлю, ім'я Президента Ізраїлю, дата відвідин ним Бабиного Яру та слова російською мовою і на івриті з псалому «І скорбота моя завжди зі мною» (Кн.Псалм. 37:18^[5]). Пам’ятну дошку демонтували під час реконструкції пам’ятника, проведеної у зв’язку з державним візитом Президента Ізраїлю Шимона Переса в Україну 23-26 листопада 2010 року.

26-27 вересня 2006 року на запрошенння Президента України Віктора Ющенка Моше Кацав взяв участь у заходах, присвячених 65-річчю трагедії в Бабиному Яру та виступив на Міжнародному Форумі «Життя народу моєму»^[6].