Моше Шарет

Моше́ Шаре́т (івр. משה שרת, уродж. Моше (Мойсей) Черток (Шерток); 16 жовтня 1894, Херсон, Російська імперія — 7 липня 1965, Єрусалим, Ізраїль) — ізраїльський державний діяч, прем'єр-міністр Ізраїлю (1954-1955), депутат Кнесету (1949-1965).

Моше Шарет
משה שרת‬
Моше Шарет
Прем'єр-міністр Ізраїлю
1954 — 17 березня 1955
Попередник	Давид Бен-Ґуріон
Наступник	Давид Бен-Ґуріон
Народився	16 жовтня 1894(1894-10-16) Херсон, Російська імперія
Помер	7 липня 1965(1965-07-07) (70 років) Єрусалим, Ізраїль
Похований	Трумпельдорd
Відомий як	політик, дипломат, перекладач, сіоніст
Громадянство	Російська імперія→  Ізраїль
Національність	єврей
Alma mater	Лондонська школа економіки та політичних наук[1], юридичний факультет Стамбульського університетуd, Вища школа Герцлія і Стамбульський університет
Політична партія	Мапай
Батько	Yacov Shertokd
У шлюбі з	Tzippora Sharettd
Діти	Yael Medinid
Нагороди	Премія ім. Соколоваd (1960) почесний громадянин Єрусалимаd
Підпис
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Навчався в Університеті Константинополя, Лондонській економічній школі.

Моше Шерток 1908 року емігрував до Палестини, що в той час була частиною Османської імперії.

Його цікавило питання організації шкільної єврейської освіти, над вирішенням якого він і працював на своїй історичній батьківщині. Його навчання в Стамбульському університеті (факультет юриспруденції) було перервано у зв'язку з початком І Світової війни: Моше Шарет служив лейтенантом (перекладачем) в османській армії (Македонія, Сирія).

Після війни працював та займався політичною діяльністю, будучи активістом робітничих партій Ізраїлю.

У 1922—1924 роках навчався в Лондонській школі економіки, після її закінчення був на дипломатичній роботі (1933—1948).

Під час II Світової війни служив у Британській армії (ізраїльській бригаді).

Активний учасник дискусії 1947 року, яку вела ООН щодо надання Ізраїлю незалежності. Він — один із тих, хто підписував історичний документ про утворення сучасної єврейської держави. 1949 р. — перший в історії Ізраїлю міністр закордонних справ.

Після відставки з поста глави уряду, М. Шаретт представляв Партію праці Ізраїлю в Соціалістичному Інтернаціоналі. 1960 — був у керівництві Світового сіоністського Конгресу.