Мігулін Володимир Васильович

Володимир Васильович Мігулін (рос. Владимир Васильевич Мигулин, 1911—2002) — радянський та російський радіофізик і геофізик.

Володимир Васильович Мігулін
Владимир Васильевич Мигулин
Народився	10 липня 1911(1911-07-10) Фурманов, Костромська губернія, Російська імперія)
Помер	22 вересня 2002(2002-09-22) (91 рік) Москва, Російська Федерація
Країна	СРСР,  Росія
Діяльність	фізик
Alma mater	Ленінградський політехнічний інститут
Галузь	радіофізика, геофізика
Заклад	Фізичний інститут АН СРСР, Інститут земного магнетизму, іоносфери і поширення радіохвиль АН СРСР, МДУ
Вчене звання	професор, академік РАН
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник	Мандельштам Леонід Ісаакович
Аспіранти, докторанти	Прохоров Олександр Михайлович
Членство	Російська академія наук
Нагороди

Двічі лауреат Сталінської премії (1946, 1953). Академік Російської академії наук (1992). Заслужений професор МДУ (1993), лауреат Ломоносовської премії МДУ за педагогічну діяльність (1999).

Біографія

Народився в Середі (нині — місто Фурманов Івановської області), в 1932 закінчив Ленінградський політехнічний інститут. У 1932-34 працював у Ленінградському електрофізичному інституті, в 1934-41 — у Фізичному інституті АН СРСР, у 1946-51 — завідувач сектору Теплотехнічної лабораторії АН СРСР, 1951-54 — директор Сухумського фізико-технічного інституту («Об'єкт 0908»), в 1957—1959 — заступник генерального директора МАГАТЕ.

У 1969—1989 — директор Інституту земного магнетизму, іоносфери і розповсюдження радіохвиль АН СРСР.

З 1935 викладав у МДУ (з 1948 — професор, у 1957-69 — завідувач кафедри). У 1972—1978 — віце-президент Міжнародного наукового радиосоюза (УРСІ) і голова Радянського національного комітету УРСІ. У 1972—2001 — заступник академіка-секретаря Відділення загальної фізики та астрономії АН СРСР (пізніше — РАН).

Помер 22 вересня 2002 року. Прах академіка В. В. Мігуліна похований на Іллінському кладовищі в Москві^[1]. .

Наукова робота

Основні праці в галузі теорії коливань, радіоінтерферометрії, кріогенної радіофізики, вивчення розповсюдження радіохвиль, іоносфери і магнітосфери Землі.

Нагороди

• лауреат Сталінської премії (II і III ступеня)
• кавалер двох орденів Леніна
• кавалер ордена Червоної Зірки
• кавалер ордена Жовтневої Революції
• кавалер ордена «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня

Публікації

• Основные принципы радиолокации. — М., 1945.
• Лекции по основам радиолокации. — М., 1958.
• Комбинационный резонанс. / Труды Физического института им. П. Н. Лебедева. — 1938. — № 1. — Вып. 3. — С. 71.
• Исследование фазовой структуры электромагнитного поля радиоволн вблизи земной поверхности. / Известия АН СССР, серия физическая. — 1940. — Т. 4. — № 3. — С. 458 (совм. с Я. Л. Альпертом).
• Параметрическая регенерация. / Вестник МГУ. — Сер. 3. — 1960. — № 6. — С. 67.
• Приемники миллиметровых и субмиллиметровых волн. / Радиотехника и электроника. — 1967. — Т. 12. — Вып. 11. — С. 1989 (совм. с А. Н. Выставкиным).
• О параметрическом преобразовании и усилении с использованием сверхпроводящих точечных контактов. / Там же. — 1970. — Т. 15. — Вып. 11 (совм. с др.).