Міжурядова група експертів зі зміни клімату

Міжурядова гру́па експе́ртів зі змі́ни клі́мату (МГЕЗК, англ. Intergovernmental Panel on Climate Change, IPCC) — група, створена в 1988 спільно Всесвітньою метеорологічною організацією і Програмою ООН з довкілля для оцінки наукової інформації, що стосується зміни клімату і формулювання реальних стратегій реагування на ці зміни.

Міжурядова група експертів зі зміни клімату
Абревіатура	GIEC(фр.), IPCC(англ.)
Тип	організація ООНd[1] міжурядова організація екологічна організація неприбуткова організація
Засновник	Генеральна Асамблея ООН
Засновано	1988
Галузь	environmentd
Інтерес	глобальне потепління
Країна	Швейцарія
Штаб-квартира	Женева
Керівник	Hoesung Leed (6 жовтня 2015)
Материнська організація	Всесвітня метеорологічна організація і ЮНЕП
Вебсайт: ipcc.ch
Нагороди (2007) Rose-Walters Prized (2022) (2022)
Міжурядова група експертів зі зміни клімату у Вікісховищі

Від 2013 року делегаткою від України до Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату (МГЕЗК) є Краковська Світлана Володимирівна.

Доповіді

МГЕЗК готує доповіді, що використовуються в роботі сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. П'ята оціночна доповідь 2013 року стала науковою основою для Паризької кліматичної угоди.

Доповіді МГЕЗК охоплюють наукову, технічну та соціально-економічну оцінку ризиків та можливих наслідків антропогенної зміни клімату, а також можливостей до адаптації та запобігання негативних змін. Організація не займається оригінальними дослідженнями, а лише аналізує наявні наукові публікації. Однак, доповіді МГЕЗК дають поштовх для подальших наукових досліджень з кліматичної тематики.

Доповіді МГЕЗК вважаються найбільш авторитетною науковою оцінкою зміни клімату, оскільки у їх підготовці беруть участь тисячі науковців з усього світу, зокрема, й з України.

9 серпня 2021 МГЕЗК оприлюднила шостий звіт — про кліматичні зміни за станом на 2021 рік і майбутні ризики для людства на найближче сторіччя. Повний документ налічує майже 4 тис. сторінок, містить детальні прогнози для різних регіонів Землі і є продуктом кропіткої роботи кращих кліматологів і інших учених з різних країн^[2]. Друга частина вийшла взимку 2022 року, там мова про шляхи адаптації людства до нового клімату. Третя частина з'явиться весни 2022 року.

У новому звіті вперше зʼявився інтерактивний атлас^[3], із прогнозами до 2100 року. Карта світу розбита на 46 макрорегіонів для суші та 12 — для океанів.

Група була нагороджена Нобелівською премією миру у 2007 році.