Мій батько і мій син

Мій батько і мій син (тур. Babam ve Oğlum) — фільм-драма турецького режисера Чагана Ірмака^[en], знятий 2005 року, один з найбільш касових фільмів в історії турецького кінематографа. На 1 березня 2024 року фільм займав 237-му позицію у списку 250 кращих фільмів за версією IMDb

Мій батько і мій син
тур. Babam ve Oğlum
Жанр	драма
Режисер	Чаган Ирмак[en]
Продюсер	Şükrü Avşar
Сценарист	Чаган Ирмак[en]
У головних ролях	Фікрет Кушкан[en], Четін Текіндор, Хюмейра Акбай[en]
Композитор	Evanthia Reboutsikad
Музика	Евантія Ребутсіка[tr]
Кінокомпанія	Avşar Film[tr]
Дистриб'ютор	Özen Film
Тривалість	108 мін.
Мова	турецька
Країна	Туреччина
Рік	2005
Дата виходу	18 листопада 2005
Кошторис	1.400.000 $
Касові збори	25.470.085 TL [1]
IMDb	ID 0476735

Сюжет

Молодий Садик (Фікрет Кушкан^[en]) покидає рідне село на узбережжі Егейського моря, щоб вивчати журналістику у Стамбульському університеті. Його батько Хюсейн (Четін Текіндор) незадоволений вибором сина і хоче, щоб він вчився на агротехніка, щоб згодом керувати сімейною фермою. В університеті Садик вступає в ліве екстремістське угруповання; дізнавшись про це, Хюсейн відрікається від нього.

Рано вранці 12 вересня 1980 року у вагітної дружини Садика починаються перейми. В пошуках людей, які могли б допомогти їй дійти до лікарні, вони виходять на вулицю, але нікого не зустрічають — через військовий переворот в місті оголошено комендантську годину. В міському парку дружина Садика народжує сина і незабаром помирає. Дитина отримує ім'я Деніз — можливо, на честь кумира турецької лівої молоді Деніза Гезміша.

Військові заарештовують Садика через його політичну діяльність. На допиті його катують і незабаром засуджують до трьох років позбавлення волі. Після виходу на волю він дізнається, що скоро помре — за роки, проведені у в'язниці, його здоров'я сильно підірвано. Дізнавшись про швидку смерть, він разом з сином повертається до ферми матері й батька — останній відмовляється розмовляти з ним і після повернення. Для Деніза, хлопчика, зануреного в чарівний світ коміксів, переїзд на ферму повністю міняє всю картину світу. Він знайомиться зі своєю бабусею (Хюмейра Акбай^[en]), трактористкою і радіоаматоркою-короткохвильовичкою, з тіткою Ханіфе (Бінур Кайя^[en]), руки якої від зап'ясть до плечей покриті браслетами, і дещо наївним дядьком Салімом (Йеткін Дікінджилер^[ru]).

Садику і Хюсейну вдається помиритися. Також Садик зустрічається зі своїми старими друзями та першою любов'ю, що одружена з іншим і має двох дітей. У фіналі фільму хвороба бере своє і Садик вмирає; Хюсейн і його дружина беруть Деніза під свою опіку.

В ролях

• Фікрет Кушкан^[en] — Садик;
• Четін Текіндор — Хюсейн;
• Хюмейра Акбай^[en] — дружина Хюсейна;
• Йеткін Дікінджилер^[ru] — Салім;
• Бінур Кайя^[en] — Ханіфе;
• Шеріф Сезер^[en];
• Йозґе Йозберк^[en];
• Еґе Танман^[tr];
• Ердал Тосун^[tr];
• Нерґіс Чоракчі^[tr];
• Махмут Ґйоркйоз^[tr];
• Халіт Ергенч;
• Мехмет Канбеґ;
• Туба Бюйюкюстюн — Айсун.

Нагороди

• Міжнародний стамбульський кінофестиваль — 2006:
  • Найкращий фільм;
  • Найкращий актор (Фікрет Кушкан^[en]);
  • Найкраща жіноча роль (Шеріф Сезер^[en]).
• 38-а Премія Асоціації кінокритиків Туреччини^[tr] — 2005:
  • Найкращий фільм;
  • Найкращий режисер (Чаган Ирмак^[en]);
  • Найкращий сценарій (Чаган Ирмак^[en]);
  • Найкраща акторка (Хюмейра Акбай^[en]);
  • Найкращий актор (Четін Текіндор);
  • Найкраща акторка другого плану (Шеріф Сезер^[en]).
• World Soundtrack Awards 2006^[en]:
  • Відкриття року (Евантія Ребутсіка^[tr]).

Посилання

• Мій батько і мій син на сайті IMDb (англ.)