Міклош Вешшелені

Міклош Вешшелені (угор. Wesselényi Miklós; 30 грудня 1796, Жибоу — 21 квітня 1850, Будапешт) — барон, угорський політичний діяч.

Міклош Вешшелені
угор. Wesselényi Miklós
Народився	30 грудня 1796(1796-12-30)[1]  Жибоу, Угорське королівство
Помер	21 квітня 1850(1850-04-21)[1] (53 роки)  Пешт, Угорське королівство, Австрійська імперія  ·пневмонія[2][3]
Поховання	Жибоу
Країна	Угорщина
Діяльність	політик
Знання мов	угорська[4]
Членство	Угорська академія наук
Титул	барон
Посада	Member of the House of Magnatesd[5] і lord-lieutenant of a countyd[5]
Партія	незалежний політик
Батько	Miklós Wesselényid
У шлюбі з	Anna Wesselényid[6]
Діти	Miklós Wesselényid
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Славився успадкованою від батька фізичною силою і успіхами в різних видах спорту. Політичну діяльність почав в 1818 році в Трансільванії. У 1821—1822 роках здійснив турне по Європі в компанії свого товариша графа Іштвана Сечені.

Засідав з 1832 року в Угорських державних зборах і був, поряд з письменником Ференцем Кельчеї, ватажком ліберальної дворянської опозиції в цьому сеймі. У 1833 році видав книгу «Забобони», що викладає вимоги реформ, з якими він виступав з 1831 року, включаючи ліквідацію кріпацтва (звільнення кріпаків від феодальних повинностей за викуп) і унію Трансільванії і Королівства Угорщина.

За його діяльність Габсбурзький уряд його неодноразово переслідував, і проти нього було розпочато великий процес за звинуваченням у державній зраді, на якому його захисником виступав Ференц Кельчеї. Під час судового процесу, коли в 1838 році сталася повінь в Пешті, Вешшелені власноруч рятував людей, за що його прозвали árvízi hajós (човняр паводка). За вироком суду отримав три роки в'язниці. Осліплий у в'язниці, він був переведений з замку Буди в силезский санаторій Фрайвальдау (Есеник) і звільнений в 1843 році.

Він належав до партії Лайоша Кошута і брав участь в політичній боротьбі угорського сейму, але залишив його, коли 1848 року спалахнула революція, приєднавшись до угодовської «Партії миру».

Написав кілька політичних брошур, з яких відомі: «Balitéletek» («Забобони», Бухарест, 1833) і «Szozat a magyar is szlàv nemzetiség ügyében» («Заклик до мадярської і слов'янської нації», Лейпциг, 1843).

Член Угорської академії наук з 1830 року.

Вшанування пам'яті

1902 року у румунському місті Залеу встановлоений пам'ятник Міклошу Вешшелені роботи угорського скульптора Яноша Фадруса.

Пам'ятник Міклошу Вешшелені у Залеу