Міколай Закшовський

Міколай із Закшова, Закшовський, Закшевський гербу Порай (пом. після 1460 року) — державний діяч Королівства Польського, надвірний маршалок (1443—1444), великорадця краківський (1444—1448), каштелян вішьлицький (1444—1460).

Міколай із Закшова, Закшовський пол. Mikołaj Zakrzowski
Родовий герб Порай
Надвірний маршалок
1443 — 1444
Монарх:	Владислав III Варненчик
Попередник:	Ян Бейзат із Мокрського
Наступник:	Гинек із Балиців і Ґорениців
Великорадця краківський
1444 — 1448
Монарх:	Владислав III Варненчик, Казимир IV Ягеллончик
Попередник:	Ян Ґалка з Нєджьвєджя
Наступник:	Міколай Пєньонжек із Вітовиців
Вішьлицький каштелян
1444 — 1460
Попередник:	Кшеслав із Курозвенок[pl]
Наступник:	Ян Бейзат із Мокрського
Смерть:	1460
Діти:	Станіслав, Катажина

Життєпис

Народився Міколай, очевидно, на початку XV століття. Мав двох братів: Яна, підчашого люблінського й каштеляна жарнувського, та Завішу^[1].

25 квітня 1438 року разом із братами був учасником конфедерації Збіґнєва Олешьніцького^[pl][2]. Однак, уже 3 травня 1439 року вони з братом Яном стали підписантами абсолютно протилежної конфедерації^[pl] Спитка з Мельштина^[3]. Завдяки діям і впливу краківського єпископа Збіґнєва Олешьніцького, брати знову перейшли на бік останнього, уникнули покарання. Міколай уже 1440 року взяв участь у поході короля Владислава III до Угорщини^[4], його герб Ружа (Порай) був вивішений у костелі Святої Марії в Буді^[5].

На початку 1443 року вперше згадується на посаді надвірного маршалка під час неприсутності біля короля маршалка коронного Міколая Лянцкоронського з Бжезя. Обіймав уряд принаймні до кінця літа 1444 року^[6].

З 1444 року Міколай обіймав 2 нових уряди. 22 липня 1444 року король призначив його великорадцею краківським. Проте щонайменше до 28 серпня Міколай перебував із королем під Вараждином, тому не міг фізично обійняти нову посаду, а його попередник фактично виконував ці обов'язки до 3 жовтня. Вперше Закшовський згадується як великорадця 27 жовтня, пробув на посаді до кінця червня 1448 року^[7]. З кінця літа він також став каштеляном вішьлицьким, був ним до кінця життя^[8].

1 липня 1457 року Міколай Закшовський разом із Краківськими каштеляном Яном із Чижова^[pl] та воєводою Яном із Тенчина^[pl], а також каштелянами радомським Ґжеґожем із Браниців і бецьким Яном Ліґензою, уклали в Цешині річне перемир'я з освенцимськими князями Вацлавом^[pl] і Пшемислом^[pl][9].

Помер Міколай невдовзі після 9 грудня 1460 року^[8].

Маєтності

Родинний Закшув знаходився, найімовірніше, в Краківській землі й лежав або у нинішньому Казімєрському повіті (Закшув)^[10], в якому знаходиться дідичне село його брата Яна Бейсці; або в Єнджейовському повіті (Закшув) Свєнтокшиського воєводства, де знаходяться інші два села, якими володів Міколай — Межава (1446—1448)^[11] та Імельно (1447—1460)^[12]. За іншими даними, Закшув міг знаходитися в Сєрадзькій землі^[11][12], де є щонайменше 3 села з такою назвою.

Сім'я

Міколай був двічі одружений. З першою дружиною невідомого імені мали 2 дітей^[11]:

• Станіслав Закшовський або Вішьлицький, дідич Межави, Імельного, Дзершина, частин Собовиців та Краківського війтівства;
• Катажина, дружина Яна з Сєрчі.

Другою дружиною була Барбара Ґорайовська, про спільних дітей інформація відсутня^[11].